36
Т. 3. Ч. 1
Воля
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Воля. – 1920. – Т. 3, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/38}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Воля. – 1920. – Т. 3, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/38}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Самостійність України з урядом С. Петлюри на чолі визнала Фінляндія.
Торговельний договір підписано між Румунією і Україною, на підставі якого Україна одержить ріжні промислові вироби в заміну за сирівці.
З Київа виїхала, після евакуації його Поляками, майже вся українська інтеліґенція. Між иншими виїхав і Серґій Ефремов, що ранійш залишався при всіх окупаціях. Представником „Дніпросоюзу“ залишився Коліух.
Англійські (Daily Express) часописі, зі слів большевицького лідера Каменева, сповіщають, що совітський уряд готовий визнати окремий уряд України в межах, про які рішить голосування мешканців України (Цікаво б довідатись від їх українських побірників, котра це большевицька заява пощоту про „готовність“ їх що до визнання України? Ред.) Що до сх. Галичини, то Московщина домагається теж вільного права для населення, до кого воно хоче належати — до України, чи до Польщі.
Мін. фінансів Христ. Барановський виїхав через Варшаву закордон в справах валюти і державної позички.
Повернувся з Варшави до Проскурова міністер справедливости А. Лівицький.
Тов. Мін. вн. справ др. Макух подав до демісії.
Український уряд переїхав з Винниці до Проскурова.
Кол. Укр. посол Старух, після шости місяців вязниці тяжко слабий.
На Поділлю під Лєтичовим польське військо розбило большевицький загон.
На Поділлю в райні Бабчинець, Борівки і Моївки, в 150 вер. від К-Под., українське військо розбило большевицькі загони.
От. Тютюник, за допомогою антантських кораблів з моря, взяв Одесу. (По непровіреним інф. Укр. Пр. Бюро).
Польські війська на півночі України заходять в тил групі большевицьких військ, що воює на Україні і стараються її відрізати.
Становище на укр. фронті, як сповіщає з певних джерел Льв. „Гр. Думка“, значно покращало за остатній час.
При вході в Київ большевики запалили його в 50-ти місцях.
В оточенню Київа китайськими загонами брали енерґійну участь німецькі офіцери ген. штабу.
Знаменита армія Буденного, від котрої так швидко ретірувались реґулярні ворожі війська, складається зі скількох тисяч головорізів, що прориваються на тили, рабують і руйнують усе, що їм попадається.
Раковський вимагає від німецького уряду видачі большевикам українських міліонів.
Укр. Мін. зак. справ спростовує звістку польських часописей про те, ніби угорський уряд вимагав відкликання посла Галагана за його симпатії до большевиків.
Україна візьме участь в конференції балтійських держав, що почнеться в Ризі 20 липня.
Краєва Конференція У. П. С. Д. відбудеться 3 і 4 Липня с. р. в Львові для обміркування відношення партії до 2 і 3 інтернаціоналу.
„Український Голос“ в Перемишлі, після двохмісячного перериву, почав знов виходити.
Поляки закрили у Львові українську часопись „Правда“.
З Львова до Відня і Праги починають ходити поспішні потяги три рази в тиждень.
