Сторінка:Воля. – 1921. – Т. 2, Рік 3. – Ч. 1-12.djvu/142

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


вказати осіб, котрі його знають і котрі можуть дати комітетові необхідні матеряли про нього: про його матеріяльний стан, про моральне обличча і т. и. Реґістрація по „Реліфах“ дає змогу делєґатам, які часто прибувають з Америки, Канади, Аргентини й з инших місцевостей, легко й швидко відшукати потрібних родичів, чи знайомих біженців. Й, нарешті, навіть на писанні запитання, які належить адресувати в „Центральний Реліф“, можна буде відповідати тим родичам та знайомим біженців, які мешкають в далеких краях.

Обов'язкова реґістрація біженців. На засіданню правління „Реліфу“ — Голти, Богополя, Ольвіополя та Голоскова обрано президію з трьох осіб і постановлено оповістити всіх біженців зазначених місцевостей про необхідність реґіструватися. Останнім терміном для реґістрації призначено 15-е квітня. Біженці, які до цього часу не зареґіструються, не мають права претендувати на яку-б то не було допомогу з боку „Реліфа“.

Поліпшення становища біженців у Бесарабії. Голова Українського Комітету був у ґенерала Алексіу, з котрим мав розмову з приводу полекшення долі заарештованих та інтернованих біженців. Голові Комітету пощастило добитись перевода біженців інтернованих в ляґерях в Чупленах та Котюжани-Маре, — в Кішінев, де вони будуть розміщені в касарнях на Подільській вулиці. Деякі з біженців будуть звільнені. З переводом інтернованих біженців в Кішінев становище їх значно поліпшає, через те, що Український Комітет получить можливість безпосередньо зноситись з ними й давати необхідну допомогу. В касарню будуть поміщені біженці всіх національностей.

Бездротовий телєґраф. Як повідомляє „Новое Слово“, згідно проекту орґанізації в Румунії бездротового телєґрафу, в Ясах мається на меті улаштувати, замісць існуючої нині обмеженої станції бездротового телєґрафу, нову поширену станцію для прийому повідомлень з самих далеких пунктів.

Особа, що прибула з Винниці, оповідає, що совітських військ коло польського кордону мало, але в глиб Поділля кількість військ постійно збільшується. Дисціпліна у військах досить велика, але жовніри дуже погано заосмотрені в харчі, навіть голодують і тому грабують населення. Красноармеєць денно одержує ½ ф. казенного хліба і горячу воду. Решту добувають у населення, і мимо всяких репресій вищого начальства. В армії в останні часи дуже поширюється ворожнеча поміж Українцями а Москалями. Ріжні комісари приїзжають до таких частин на „увєщеванія“ і говорять в такому стилю: — „У нас одна вєра, одна земля, зачєм же вам, товаріщі, соріться!“ Такі промови, розуміється, не впливають ні на одну сторону і національна ненависть з кожним днем розгоряється.

У Винницькому повіті 1 ф. цукру коштує 4000 рублів, 1 ф. сала 5000. В останні часи почали ходити гроші „керенки“. 1 руб. керенками коштує 3—4 гривні.

Секретарем Ц. К. комуністичної партії України іменовано відомого польського комуніста Фєлікса Кона.

Справа Сх. Галичини. Згідно з постановою виконавчої ради Ліґи Народів з 26. лютого, ґенеральний секретар предложив Раді послів проекти, що торкаються Східної Галичини. Ці матеріяли містять в собі 29 документів, що протестують проти системи військової окупації Східної Галичини, і ноту польського делєґата в Союзі Народів, проф. Ашкеназе, з дня 28. Лютого, що відпирає українські твердження.

На Полтавщині переводиться інтенсивна русифікація шкіл. Вчителів-Українців раз-враз усувають зі шкіл, як кару за ріжні придумані провини. Навіть офіціяльні комуністи-вчителі переслідуються, як що вони є Українці. У Полтаві арештували й вивезли до концентраційного табору в Харькові вчителів: Токаревського й Товкача.

Президентом Української Академії Наук у Київі вибрано, як повідомляють львівські газети, академика проф. А. Ю. Кримського.

Положення на Україні. Українська інтеліґенція, за виїмком тої, що війшла в склад комуністичної партії України, дальше бойкотує совітську владу.