Сторінка:Воля. – 1921. – Т. 3, Рік 3. – Ч. 1-8.djvu/102

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

Ч. 3—5

101


моги часу. Також був відчинений приватний економично-адміністраційний інстітут і врешті заснована державна Академія Наук, чим завершувалася будівля нaцiональної освіти на України.

До цього часу на Україні уже налічувалося одних середніх шкіл (гімназій, реальні, комерц.) 1125, та вищих початкових шкіл понад 1200. Звертає на себе особливу увaгу, що значна більшість середніх і вищих початкових шкіл випадає на долю сел, містечок і заштатніх міст, де одиноким контінгентом учнів були селянські діти.

В початкових двохклясових школах налічувалося 3630 комплектів, та в одноклясових 45796, а разом 49120, які обслуговували 3.348.500 душ дітей, або 67% їх шкільного віку. Значить бракувало ще комплектів для задоволення всього 33% дітей, чи 1.100.000 душ. Відсоток дітей, перебуваючих в школах, до загальної кількости дітей шкільного віку, по губерніям йшов у такому порядку: на першому місті Катеринославщина — 92%; за нею Полтавщина — 84%; потім Харьківщина — 81%; Чернигівщина — 70%; Херсонщина — 69%; Полісья — 57%; Холмщина — 54%; Поділля — 51%; і врешті Волинь — 46%.

Звертаю увaну з одного боку на те, що у відомостях про кількість шкіл зовсім нeмaє Таврії, що цілком компенсує брак большевицьких відомостей з частини Поділля і Таврії. Крім тoгo середній відсоток дітей шкільного віку, задоволених школами, для порівняння з такими в Совітській Україні, мусить бути взятий не 67, а 75% який дають ті rуберні, що увійшли у совітський відчит, а саме: Катеринославщина, Київщина, Полтавщина, Харківщина, Херсонщина та Чернигівщина.

Шкода, що в цiтуємому відчиті не зазначено по всіх губернях кількости шкільних комплєктів, а тому й не можна перевести порівняння цих цінних факторів, чому знову доводиться вернутися до порівняння кількости дітей в школах і по за школою.

Отже в початку 1919 р. в одних нижчих початкових школах України, тих губерній, про які йде мова, у радянському відчиті було 75% дітей шкільного віку. Цей відчит, як уже було згадано вище, дaє при першому підрахункові 43%, що є менше на 32% проти початку 19 року, а по другому підрахункові зменьшення це дaє 47%. До цього ще треба додати те, що взятий мною відсоток 75 є значно зменшений по першому тим, що далеко не всі школи дали статистичні відомости М-ву, а то й впрост деякі не були ще зовсім зарей'єстрованими; по другому ж не зараховані діти, що перебували в нижчих клясах середньої школи, які охоплювали шкільний їх вік. Цеї другої уваги не можна сказати про большевицькі відомості тому, що у них нeмaє середньої школи і всі діти підраховані, як учні єдиної школи. Це що до кількости шкіл.

Коли про кількість шкіл ще дещо можливо було говорити, то вже про якість їх впрост не знаєш з чого починати.

Не раз доводилося мені чути заяви „що большевики у галузі шкільництва виявили величезну творчість. Вони дали цілком нові шляхи в організації шкільництва, методів навчання і т. д.“. Думаючим так я можу відповісти, знову таки документально, бо з теперішніми „радѣтелями” інтересів укpaїнського народу можна говорити лише з документами у руках, що вони, або нічого не знають з історії боротьби інтелігенції в бувшій Росії за шкільництво, або гадають, що другі цього не знають і в большевицьких експеріментах, побачуть „реформу” школи і дійсне шукання чогось новoгo, геніяльного, присущого лише одному розуму — розуму люмпен — пролетарських ватажків. Що торкається, так би мовити, адміністративно-організаційної сторони новoгo шкільництва на України, то вся невдалість П, яка потягнула за собою повний розвал школи, досить ясно підкреслена і доказана самими відчитами большевиків по окремих губерніях, які приведені вище. Тому на цьому питанню рахую зовсім непотрібним спинятися. Звертаю лише увaгy на ту кольосальну протилежність в приказах, постановах, роспорядженнях і т. д. Наркомпроса, до речі сказати, від кожного рядка котрих так тхне фельдфебельщиною, страшною аракчеєвщиною, яка в такій мірі ще нiколи не торкалася школи, навіть в часи самої чорної російської реакції, і дійсністю при переведенню їх у життя.