Се булоб і сталось, колиб нарід сам собі був виборов свободу, а не одержав єi в дорозі ласки, яко дарунок від третoі інтригуючоі сили! Край сам — поминувши державу, заплатив за ту еманципацію хлопску над 91 міліон, — за тих 91.9 на 100 хлопских посілостей, котрі тогди вже немогли вигодувати осілих на них родин!.
Така то була твоя „весна“, руский народе! За той презент, зроблений з нужди, за ту свободу „сконати під защитою законів“ упідлив ся ти, руский хлопе і ви рускі патріоти з 1848 року! За ту миску сочевиці — виіджену і вилизану миску, продав ти власну волю політичну, боровся з революційними змаганями часу, коітрі і тобі несли волю. Ти кував собі власн кайдани…
На згаданих реформах скінчилося пропамятне діло еманципаційне цісарского правительства. Не зроблено нічо такого, щоби сему, нагло увільненому хлопови — котрий не умів зорієнтувати ся серед нових суспільно-господарских конюнктур, запевнити посіданє єго посілости та уможливити єму як найкористнійшу експлоатацію єго землі і волі. Хлопа полишено без поради і помочи. Не дано єму до рук жадного оружія до оборони перед напираючими на него з усіх боків ворогами, з котрих найбільший був движимий капітал, в руках жидівского лихвяра.
Побіч дінастіі, був іще другий елемент суспільний, іменно родова шляхта — пани, котрому в власнім єго інтересі повинно було залежати на утвореню кріпкого стану селянского, котрий, дорожачи своєю власною власно-
