Заслухавши повідомлення Міністра Юстиції Української РСР тов. Панасюка Д. X. про хід виконання вироків і рішень судових органів, Президія Верховної Ради Української РСР відмічає, що Міністерство Юстиції, його органи на місцях та судові органи незадовільно ведуть роботу по виконанню судових рішень та вироків по трудових, майнових, житлових та інших справах і допускають серйозні недоліки та помилки в роботі.
Міністерство Юстиції, його обласні управління, а також деякі судді не вживають необхідних заходів для забезпечення виконання судових вироків в установлений п'ятнадцятиденний строк, внаслідок чого злочинці довгий час залишаються непокараними, а гострота і дійовість судових вироків та рішень втрачає своє значення та актуальність.
Так, на протязі першого півріччя 1948 року по Українській РСР залишилось невиконаними понад 40 % всіх судових вироків і рішень, в тому числі по трудових справах — 41 %, по аліментах на утримання дітей — до 45 %, по стягненню дебіторської заборгованості колгоспам — 47 %.
Велика частина судових вироків по покриттю винуватцями розтрат і збитків, заподіяних державним і кооперативним організаціям, не виконані на протязі від 5 місяців до одного року і більше.
На депозитних рахунках судових органів перебуває понад 7.500 тисяч карбованців грошей, які стягнені по судових вироках і на протязі довгого часу не переказані позивачам.
Обласні, районні та міські прокурори теж часто залишаються осторонь і не реагують на факти несвоєчасного виконання судових вироків і винних в цьому осіб не притягають до відповідальності.
Обласні управління, міські та районні відділи міліції у Львівській, Чернівецькій, Станіславській, Дрогобицькій, Волинській, Ровенській, Тернопільській та Закарпатській областях занадто повільно ведуть розшук осіб, які злісно ухиляються від виконання судових вироків та рішень.
Особливо незадовільно проходить виконання судових вироків і рішень в Харківській, Сталінській, Львівській та Житомирській областях.
Такий стан з невиконанням вироків є наслідком того, що Міністерство Юстиції Української РСР недооцінило всієї важливості своєчасного і чіткого виконання винесених судами вироків та рішень, не встановило належного контролю за повсякденною роботою обласних управлінь міністерства юстиції, обласних, народних судів і судових виконавців, в обов'язок яких входить доведення судових вироків і рішень
