Крім більших споминів Осипа Назарука й Осипа Левицького, які вже вийшли окремими книжками, видаємо ще й отсей мемуарний уривок. Він скупо, але доволі ясно доповнює історію Галичан на Великій Україні.
Найважніщі для нас стверджені в цім уривку два факти: 1. Що як галицька інтеліґенція так простий стрілець з народа навіть серед найтяжших відносин на Великій Україні ні на хвилинку не зреклися ідеї самостійної української держави. І не тільки не зреклися, але навіть не було за це найменшої обави. 2. Що просте галицьке стрілецтво ні в однім випадку не далося намовити російським аґітаторам до убивання українських інтеліґентів. Це доказ, що галицька інтеліґенція своєю довголітною працею між простим народом вела правильну лінію. Ту лінію національного освідомлення простого народа треба вести дальше. Нею побідимо напевно й побудуємо Самостійну Українську Державу на всіх землях України. При тій нагоді звертаємо увагу Галичан, які ще довше видержали на Вел. Україні, щоби списували свої докладні спомини й присилали їх до оповіщення.
Редакція.
