Психольоґія є наукою про події й закони душевного життя.
Її предметом є душевне життя само, наші спогади й думки, наші переконання й сумніви, наші радощі й болі, наші бажання й рішення, коротко всі душевні стани й чинности, як ми їх переживаємо що дня, що години. Сі переживання є нам як такі дані безпосередно. Їх можна пережити тільки в один одинокий спосіб, кожньому з нас знаний, але його не дасться близше описати: сі переживання відрізняються саме сим способом пережиття від проявів у нашому окруженні, в так званому „зовнішному світі“, до якого в найширшому змислі належить також наше тіло. Сі прояви називаємо фізичними явищами (феноменами) і вони в своїй цілости творять предмет природописних наук. У противенстві до сього прояви в душевному житті називаються психічними явищами і вони саме творять предмет психольоґії.
Характеристичною признакою фізичних явищ є се, що вони є змислово спостережні, можна їх зробити спостережними (мікроскопами, і т. п.), або принайменше можна їх собі змислово спостережними подумати. Натомість психічні явища не можуть бути ніколи змислово спостережними, ані навіть їх не можна собі змислово спостережними подумати. Моїх думок і рішень, моїх радощів та смутку не можу ніколи бачити ані навіть змислово собі виобразити. Про инші, позитивні признаки психічних явищ буде мова дальше, але вже се одно сказане вистарчає, щоби з'ясувати, що психічні явища творять цілком своєрідну клясу прояв; її не дасться порівнати з фізичними явищами, які є тому предметом особливої науки.
Переживання психічних явищ називаємо цілком загально: свідомістю. Ми маємо свідомість, се не значить нічого иншого, як: ми є здібні переживати психічні явища. Ми є при
