Сторінка:Вісті Всеукраїнської Ради професійних спілок . – 1933. – № 4–5 (21–22).djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ного обігу (враховуючи виконання плану товарообігу, обіг по продажу хлібного вина беруть як 50%).

Встановити крайні розмірі фонду заробітної плати у відсотках до обігу.

1) Для однолавочних сільспоживтовариств з торговельним обігом: а) до 7000 карб. — 2,8о/о, б) від 8 до 12 тисяч карб. 2,6 %, в) від 13 до 15 тисяч карб. — 2,4%, г) від 16 до 18 тисяч карб. — 2,2%, д) ВІД 19 Д° 24 тисяч карб. — 1,9%), е) понад 25 тисяч — 1,7%.

2) для дволавочних сільспоживтовариств з торговельним обігом: а) від 12 до 15 тис. карб — 2,7о/0, б) від 15 до 18 тис. карб, — 2,4%, в) від 18 до 24 тисяч карб. — 2,2%, г) понад 24 тисяч карб. 1,7%.

3) для багатолавочних сільспоживтовариств з торговельним обігом: а) від 15 до 18 тисяч карб. — 2,8%, б) від '8 до 21 тисячі карб. — 2,6%, в) від 21 до 27 тисяч карб, — 2,3%), г) від 27 до 36 тис. карб, — 2»/0, д) понад 86 тисяч карб, — 1,7%.

Фонд заробітної плати торговельних робітників, що його треба виплатити, визначається множінням установленого відсотку з обігу для даного сільспоживтовариства на фактичний його місячний обіг.

4) Приробіток розподіляють так:

а) 3 одержанням фонду заробітної плати рахівникам і сторожам виплачують сталі, а торговельним робітникам гарантійні оклади; б) сума, що залишалась, є заохочувальний фонд за виконання й перевиконання планів товарообігу, встановлених Райспоживспілкою і його розподіляє правління сільспоживтовариства між головою, завідувачем крамниці і продавцями. При цьому голова багатолавочного і дволавочного сільспоживтовариства не може одержувати понад 50% всієї суми приробітку.

5) За керівництво роботою чайних, їдалень, відгодовних пунктів і інших підприємств голова і рахівник сільспоживтовариства одержують набавку до заробітної плати в розмірах, установлюваних правлінням сільспоживтовариства і затверджуваних Райспоживспілкою.

6) Оплату роботи заготівельного апарату, а також і голів сільспоживтовариства і рахівників за участь у заготівельній роботі встановлюється спеціальною угодою, що випливає з постанови Уряду з 28 1933 р. серпня про заготівельну роботу споживкооперації.

7) Щоб запобігти перевитратам фондів заробітної плати в сільспоживтовариствах встановити такий порядок:

а) затверджуючи план товарообігу на наступний квартал, Райспоживспілка затверджує для кожного сільспоживтовариства штати і фонд заробітної плати;

б) встановити, що виплата грошей постійним робітникам сільспоживтовариства понад установлені Райспоживспілкою фонди є незаконна і її треба карати як розтрату.

Голова Президії Центроспілки Зеленський. Голова Президії ЦК робітників кооперації та держторгівлі Г. Мороз.

(„Бюллетень фин,- хоз. законодательства“ 1933 р. № 31).

IV. Гарантії й компенсації.
Постанова Наркомпраці СРСРз 11 квітня 1933 р. № 9.
Про доповнення переліку далеких місцевостей СРСР.

Наркомпраці СРСР постановляє:

1. Частину 2 п. 8 переліку далеких місцевостей СРСР (додаток № 1 до затверджених Наркомпраці СРСР 1 листопада 1930 р. за № 388 правил про пільги для осіб, що працюють у далеких місцевостях і поза великими міськими селищами — „Изв. НКТ СССР“ 1930 р. № 31 — 32; 1932 р. № 1 та 17 — 18[1] викласти в такій редакції:

„Для робітників залізничного транспорту і зв'язку крім того: Самаро -

Златоустівська залізниця від ст. Емба до ст. Казатин і вся Туркестано — Сибірська

  1. Вісті НКП УСРР 1930 р. № 23-24.