Я не знаю, чого ви іще маєте нарікати? Робите найлїпші інтереса в цїлім домі. Шинок нїколи не є порожний, повно у нїм, як лїто так зима. Якби так я була на місци Зібенгара, забрала би ся до вас інакше. Не спекали би ся ви мене пустими трема сотками талярів. Нище тисячки не пустила би я вам. Та й так іще будете богато заривати.
Чи маєте іще що сказати? Аж люлька погасла мінї із страху.
молодий, причесаний кельнер йде дуже швидко сходами поза шкляними дверми та несе начинє до снїданя. Іще поза дверми пристає здивований, отвирає їх однак, розглядаєть ся пивничним коритарем на право та на лїво.
До сто чортів! Куди-ж я зайшов?
Ви заблукали. Мусите вернути ся.
Та тут можна дістати, Бог знає, який заворот голови. У сїй будї не міг би визнати ся не аби який кінь!
Ви мабуть лише що прийшли, га?
