Перейти до вмісту

Сторінка:Гей, не дивуйтесь... Воєнні пісні (1922).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Хоч їм кулі в очі свищуть,
Рій ворожий вістрєм нищуть.
 Гей, га наші…

Добровольці добре знають,
За що бються і вмирають.
 Гей, га, наші…

Лиш за волю кров їх ллється,
За Вкраїну бій ведеться,
 Гей, га, наші…

 


 
Ой, у лузі червона калина.

Ой, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Машерують наші добровольці у крівавий тан,
Визволяти наших Українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-Українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали Стрільці Українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні Січових Стрільців,
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!