Цю сторінку схвалено
16
Скоро хлопці! Кріси в руку,
Розтягніться в рій,
Ворогів ми в мить відопрем,
Підем на пробій.
Чуєш, брате мій.
Чуєш, брате мій, товаришу мій,
Відлітають сірим шляхом журавлі у вирій.
Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру!
Заки море перелечу, крилонька зітру!
Мерехтить в очах безконечний шлях,
Гине; гине в сірій мраці слід по журавлях!
Кличуть: кру! кру! кру!…
Як з Київа в Житомір…
Як з Київа в Житомір
Січовики манджали,
То рвалося серденько
Із горя і печали.
То краялось серденько
І билось до загину,
Бо в Київі покинув
Коханую дівчину.
А в серці наших стрільців
Була немов отрута,
Як їм з очей зникала
Ріка Дніпро — Славута.
Однак помимо цього,
Не тратили надії,
Що скоро знов побачуть
Золотоверхий Київ.
