Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ae/%D0%93%D0%B5%D0%B9%2C_%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%83%D0%B9%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%8C..._%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%84%962.png/400px-%D0%93%D0%B5%D0%B9%2C_%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%83%D0%B9%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%8C..._%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%84%962.png)
А хто хоче у запічок.
А хто хоче у запічок,
А ми хочем в поле
Заглядати смерти в очі
І жити на волі — Гей, гей!
А хто має ту відвагу
В наші ряди стати,
Той у світі, що захоче,
Буде здобувати. — Гей, гей!
А наш сотник малий ростом,
Великий розумом,
Троха сварить, троха гладить,
Бо нас передумав. — Гей, гей!
А наш четар працьовитий,
Не гордий на ковнір,
Лише дбає, щоб з нас кождий
Зістав добрий жовнір. — Гей, гей
Ой як крикнув пан Отаман,
А ми всі прибули,
Не журися, Україно,
Сини не забули. — Гей, гей!