Сторінка:Гей, не дивуйтесь... Воєнні пісні (1922).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

5



Кажуть; Прийди, стрільчику,
Дам масла, сметани,
Прийди, прийди мене потішати,
Як лиш ясне сонце згасне, ніч настане.

Ой, так то в обозі
Вік свій скоротаєш;
Куди підеш, бідні молодиці,
Молодиці і вдовиці потішаєш.

Попереду Цяпка,
Під ним кінь дрімає,
А як гляне, в дівчат серце вяне,
А як гляне, серце вяне, страх збирає.

Попереду Цяпка,
В мапу поглядає,
Чи далеко славна наша кадра,
Чи далеко славна кадра, всіх питає.

А позаду сотник
Руками махає,
Чи далеко славний город Київ,
Чи далеко город Київ, всіх питає.

Ой, нема тут, сотнику,
Ой, нема тут ладу.
Раз їдемо просто на Вкраїну,
Раз їдемо на Вкраїну, раз до заду.