Перейти до вмісту

Сторінка:Герберт Джордж Веллс. Війна світів. 1929.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Вони прислухалися, постукали ціпком по лусці і, не почувши жадної відповіді, вирішили, що люди чи людина були непритомні або мертві.

Звичайно, вони самі не могли нічого зробити… Вони прокричали заспокоєння й обіцяння й пішли назад до міста за допомогою. Ви можете уявити їх, як вони, засипані піском, схвильовані, бігли вздовж маленької вулиці, залитої світлими проміннями сонця, якраз коли крамарі відчиняли свої крамниці, а мешканці відчиняли вікна в спальних кімнатах. Гендерсон одразу пішов на залізничну станцію, щоби протелеграфувати новину в Лондон. Попередні статті в газетах уже підготовили людські розуми прийняти цю звістку.

Коло восьмої години ватага хлопців і безробітних уже попростувала в поле поглянути на „мертвих людей з Марсу“. Ось такого вигляду прибрала та звістка. Сам я почув про це спершу від хлопчика, продавця газет, близько дев'ятої години, коли я вийшов, щоб дістати мій „Daily Chronicle“. Природно, що це мене страшно вразило, і я, не гаючи ні хилини, хутенько пішов до піскових ям просто через Отершовський міст.