Товариш Герман Ґортер належить до давніх революційних марксистів, які в Голандії, ще до початку війни 1914–1918 рр., творили в соціялістичному русі революційне комуністичне крило, подібно до того, як у Росії таке крило творили большевики, а в Німеччині К. Лібкнехт, а згодом ґрупа „Спартака“. Та вони не тільки займали ліве становище в Голандії, але навіть і назву собі прибрали комуністичну і тим наче б зайвий раз виявляли знову інтернаціональний характер комуністичного руху.
Нам, українським робітникам, особливо важно це зауважити. Наша дрібно-міщанська інтеліґенція надто милується в тих доказах, якими вони починають „розбивати“ комунізм, завжде танцюючи від національної печі й раз-у-раз показуючи на „московський большевизм“ та на „московську нетерпимість“. Оце на прикладі тов. Германа Ґортера ми бачимо, що комунізм є явище не московське тільки, а широке світове, міжнародне, й випливає він не з „національного духу“ Росіян, а з самої економічної еволюції суспільних форм життя, з розвитку продукційних сил та з прикладання до життя наукової соціологічної правди, себ то самого наукового соціялізму. Однакові умови породили однакові наслідки по цілому світу, економічна руїна, викликана війною робітнича революція, керована комуністами повстає повсюди, хоч і не в один і той же час, хоч і при ріжних обставинах. Бо повсюди є капіталізм, повсюди є робітництво, повсюди панує визиск, тож і повсюди мусить вибухати неминуча революція. Нашим комуністичним обовязком є лише підготовка до неї, орґанізування пролєтарських мас. А коли ця революція повстане, то ми повинні під проводом революційної партії, Комуністичного Інтернаціоналу, вести пригноблене людство до перемоги в борні з капіталізмом.
