Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/63

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 50 —

Як можеш, то заходь сюди.
Ось двері, он вікно, — якаж турбота?
Крім того й комин в мене є.
 Мефістофель: Признаюсь вам! Маленька перешкода
Мені за двері вийти не дає.
Оце той знак коло порога.
 Фавст: То в пентаґрамі суть біди?
Коли це так, нащадку злого,
То роскажи, як ти ввійшов сюди?
І як же дух зловився в сітку?
 Мефістофель: Бо знай невірний, гляньте на крихітку;
Один з кутів, он-той, що до дверий,
Не дорисований, як треба.
 Фавст: Випадок цей — дарунок з неба.
Виходить, ти невільник мій?
Я цьому щастю дуже вдячний!
 Мефістофель: Бо пудель недобачив, проскочив необачний,
А зараз справа вже не та;
Тут чортові заперті ворота.
 Фавст: А крізь вікно? — не маєж заборони!
 Мефістофель: В чортів і всіх примар такі закони:
Куди вони ввійшли, туди повинні й вийти.
Вступ вільний нам, а вихід — це наш пан.
 Фавст: І в пеклі навіть є законний стан?
Це гарно; з вами можнаб заключити
Якийсь контракт, панове? Це чудово!
 Мефістофель: Що обіцяємо, додержуємо слово.
І все сумлінно виконаєм вам.
Але про це тепер доволі.
Ми все це обговоримо небавом,
А зараз, будьте так ласкавим.
І відпустіть мене на волю.
 Фавст: Зістанься ще хоч на короткий час,
Та роскажи мені якої казки.
 Мефістофель: Тепер пусти. Я скоро буду в вас,
Тоді й питай з своєї ласки.
 Фавст: Я за тобою не ходив,
Ти сам запутався в цю нитку.
Хай держить чорта, хто його зловив!
Бо в друге він не попадеться швидко.
 Мефістофель: Як хочеш, я зістануся з тобою
Для товариства на короткий час,
Та тільки знай, з умовою одною,
Я покажу тобі, яке мистецтво в нас.