Кільки там є людий з вродженими дикими інстинктами, що під вражінєм крови, огню та безнастанних боїв, затрачуять до решти всякі людяні почуваня.
Кільки в воюючих арміях знаходить ся вроджених злочинцїв, які все мають нахил до мору, грабіжи та всякого злодїйства! Такі люди не чують на війнї над своїми вчинками такої контролї, як в мирних часах. Начальника не всюди з ними, всего не доглянуть!
Отже в той спосіб, війна — проти законів і проти всякого права приносить також і для цивільного населеня, в дуже богато сдучаях — смерть і калїцтва, приносить утрату майна та ріжні особисті кривди.
І на се нема ради — нема лїку. Удасть ся одного виновника відкрити і покарати — то все таки девять зможуть укрити ся і вийти безкарно. Проти безглядної людської злоби, набіть найострійше право є в дуже многих случаях — безсильне!
Підчас війни, ворожа держава має обовязок, в занятім чужім краю опікувати ся цивільним населенєм, як своїм власним населенєм. Має обовязок дбати в занятім краю про лад і порядок, та піддержувати житє суспільности у всїх його напрямах.
Коли населенє в наслїдок війни попало в нужду, держава, що заняла чужий край, обовязана прийти населеню з матеріяльною помочию.
