но одъ Бо́га на всіхъ, на всю Христия́нську се́мъю. Отъ ма́ешъ, чоловіче, здоро́въе, — то воно́ не для те́бе одно́го да́но: служи́ своімъ здоро́въемъ не́мощному бра́тові о Христі, поможи́ ёму́, оборони́ ёго́. Ма́ешъ ро́зумъ, — то не для горди́ні твое́і давъ тобі Богъ ро́зумъ: наставля́й нерозу́мнихъ, покажи́ імъ пра́вду Бо́жу діла́ми своіми. Ма́ешъ бага́тство, — чи Богъ же на те одда́въ бага́тство въ одні ру́ки, щобъ не було́ нічо́го въ твоіхъ братівъ-Христия́нъ? Ні, чоловіче! Богъ тебе́ учини́въ тілько храни́телемъ и роздава́телемъ благъ земни́хъ; якъ же́ присво́ішъ одному́ собі да́ри Бо́жі, то поги́бнешь душе́ю, а бага́тство твое́ пере́йде въ дру́гі ру́ки и бу́де по́ти перехо́дить, по́ки зна́йдетця Богобоязли́ва душа́, кото́ра обе́рне ёго́ по-Бо́жому. Отсе́ жъ, позна́вши бра́томъ до́бримъ добро́ пе́вне, не діли́сь ти зъ брата́ми Христия́нами такъ, що се все мое́, бо я здоро́вий и зароби́въ собі, я розу́мний и придба́въ собі, я бага́тий, бо й роди́всь багаче́мъ. Не позна́въ ти добра́ пе́вного, коли́ такъ ду́маешь, а позна́въ добро́ химе́рне, кото́ре отъ умре́шъ сёго́дні, то й візьметця одъ те́бе. Ні, чоловіче, мій дру́же, не такъ діли́сь добромъ изъ брата́ми, а вважа́й усе́, що́ ма́ешъ — и си́лу, и ро́зумъ, и доста́тки, за о́бще, кото́ре Бо́гъ не тобі одному́, а на всіхъ давъ, тебе́ жъ учини́въ, по Своій бла́гості, храни́телемъ и роздава́телемъ сихъ благъ.
