Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/76

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


 Од коника тікає.
Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та плач,
Аж дивляться, іде Петро Деркач,
Розумний чоловік і в конях силу знає.
Іде і здалека чуприною киває.
Прийшов — і ввесь базар нікчемний розігнав,
І сміло до коня побрався потихеньку,
Все свистючи, повагом, помаленьку,
Все гладив — подивлюсь — уже і зануздав.

Пани! ви чули, як Деркач коня піймав?