Од коника тікає.
Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та плач,
Аж дивляться, іде Петро Деркач,
Розумний чоловік і в конях силу знає.
Іде і здалека чуприною киває.
Прийшов — і ввесь базар нікчемний розігнав,
І сміло до коня побрався потихеньку,
Все свистючи, повагом, помаленьку,
Все гладив — подивлюсь — уже і зануздав.
Пани! ви чули, як Деркач коня піймав?
