Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
II
 
ДЯДЬКО НА ДЗВОНИЦІ

Заліз мій дядько на дзвоницю
Та знай гука: «Оце комедія яка!
Всі люди на землі, мов ті перепелиці,
Здається більший з них не більше п'ятака,
Гай, гай! які ж вони дрібненькі,
Та ось коли я їх як треба розібрав!»

 А мимо йдучи хтось на дядька показав,
 Та, далебі, мене спитав:
 «Що то таке, чи щур, чи горобець маленький?».

 1840