Перейти до вмісту

Сторінка:Грицак Є. Неологізми в сучасній українській літературній мові (1936).pdf/17

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 15 —

Наросток -альниця творить мало слів. Я записав тільки два: плакальниця — плачка Кол. 50 і незначно обгладжене рос. слово зажигальниця — запаль­ничка (рос. зажигательница, Мик. 283). У всіх поданих словах основний наро­сток є -иця, а інші додаткові повстали з приводу поширення кореня. Для до­кладности подаю їх окремо.

На чужий лад створені слова: сторожева Нд. 32/34 — сторожиха (поль. stróżowa, в україн. мові є цей наросток у слові „королева“) й багато йменників із російським нар. -ша: скульпторша — скульпторка, різьбарка (Гол.), кельнерша — кельнерка (обидві слові у Лейт. 49), камергерша[1].

Чужим наростком, а саме російським, є теж наросток -ча у словах: „подача“ (аргументів, Д. 4/35), хлібоздача (рад.)[2].

4. Рідше вживані наростки йменників жін. роду: -ба, -альня, -арня, -ня, -та, -щина, -івля, -ість. а) Наросток -ба творить іменники, що означують чинність: лучба́ — сполука, злучення (від цього прикметник „лучбовий“ — комунікаційний, Д. 194/34), учба́ — навчання, штучне канцелярійне слово
——————

  1. Г. Ібсен: Вибрані твори, том III. ДВУ. 1930, стор. 245, далі цитую в скороч. Ібс.
  2. Слова, вживані часто в радянській терміно­логії й лексиці, зазначую скороч. „рад.“, галицькі слова “гал.“