Перейти до вмісту

Сторінка:Грицак Є. Неологізми в сучасній українській літературній мові (1936).pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 24 —

чимо двозначність у йменниках: приват­ник, копальник, шкільник, подібно як при жіночих іменниках на -ка (горожанка). Це йде від того, що йменники ці по­встають із прикметників, а здогадний іменник не є той сам („приватник“ із „приватний купець, господар“).

До новотворів сучасної доби з нар. -ник найближче підходять слова з по­ширеним суфіксом -ильник, -альник і -очник, -ичник. Їх мало, бо будова склад­ніша, а додавання наростка -ник до са­мого кореня було б тут невигідне тому, що повставав би важкий збіг шелестівок. Зібрав я такі приклади: носи́льник — носій (з рос. носильщикъ), чист-и́ль-ник (чобіт) Лейт. 59, постача́льник — гал. доставець ib. 152, цига́р-оч-ник — папіросниця Мик. 73. Чоловічий рід остан­нього слова можна виправдати тим, що для нього є зразком узяте з рос. мови слово „портсигаръ“. Уживають нераз наддніпрянці слова з рос. мови „спра́вочник“ — інформаційна книжка, поль. skorowidz, але в нас це слово зовсім не прийнялося. Вживають у нас слова „каменичник“ — власник кам‘яниці Д. 22.

2. Наросток -щик, -чик. Поширилися в нас, неначе справжня пошесть, слова з російськими наростками -щик, -чик, що їх варто б оминати. В українській мові є наросток -чик, але його вживають головно при здрібнілих імен-