тель, нарушитель — порушник, обвинуватель — обвинувач, обжаловник; покровитель — патрон, опікун, оборонець. Цікаве явище із словом „любитель“: його обминають, бо вважають за слово хибне або перестаріле, напр. Проф. І. Огієнко обминув його в обох своїх словниках, а Голоскевич (op. cit.) теж пропустив, але подав прикметник, утворений від нього „любительський“. А все таки це слово нам потрібне хоч би в таких висловах, як „любитель театру, мистецтва“ й т. ін. В Галичині вживають слова „аматор“ і це слово подає теж Словник УАН ІІ/2, але затримує „любитель“, бо іншого в нас нема.
8. Наросток -ун. Цей наросток являється в неологізмах рідко, а слова, ним утворені, визначують теж чоловічі назви занять або чинності, як: опікун, брехун, чаклун і ін. Я занотував мало слів на -ун, і це чисто галицькі слова, дуже рідко вживані, досить штучні, а саме: совгу́н — совгар Д. 22, копу́н — що грає в копаного м'яча ibid., першу́н — перший у чомусь Нд. 50/ 34, двигу́н — мотор із рос. двигатель (є в Голоскевича з зазначкою, що краще „рушій“), чигу́н Д. 265/34 і хижун Нд. 44/34 — дикий стрілець (полює без дозволу), мазу́н — нездатний поет С. 22 і ревун — крикун, демагог (ГВ. 23, в Укр. має значення „плаксій“ Грінч., в Галичині спопуляри