Перейти до вмісту

Сторінка:Грицак Є. Неологізми в сучасній українській літературній мові (1936).pdf/38

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 36 —

разень — заразок, бацила Д. 267/34, прихвостень Д. 22. Куліш створив слово „честень“ — пам'ятник у честь чиюсь, але це не прийнялося. Наросток -ан маємо в 2 словах: човга́н Нд. 47/34 — танк (з поль. czołg) і ватра́н — коминок у давніх домах, де горить назовні (вогонь відкритий). Друге слово утворено доволі вдатно від слова ватра (багаття). Голоскевич подає це слово в лат. одежі „камін“. Наросток -янин маємо в слові „зорянин“ — визначний фільмовий артист, неначе аналогічно до слова „фільмова зірка“ Наз. 10/34.

12. Чужі наростки. Нар. -іст, -ист служить до творення слів, що, подібно до нар. -овець, визначують належність до політичних, ідейних та культурних угрупувань: шумські́ст — прихильник Шумського (рад.), загравіст — прихильник партії „Заграва“ (назва часопису), бояні́ст — член співочого т-ва „Боян“ Д. 3/35, гімнази́ст — учень гімназії, гал. гімназіяст; -ат у новотворі „гетьмана́т“ — гетьманський суспільно-державний устрій; -ізм, -изм у словах: побутовизм Лейт. 61 — побутовщина, цари́зм С. 22, ленінізм, корпоративізм Дз. 12/34; вкінці -ер у слові „станціонер“ — станційник, учень, що живе на прив. помешканні Д. 213/34.

13. Чистий корень. У неологізмах виступає чистий корень не дуже часто. Це все іменники, утворені від дієслів,