35. Галицько-волинська держава. Кн. Роман. Хоч як суздальські князї підкопували силу і значіннє київських князїв і Київа самого, одначе їх пляни сповнили ся тільки по части, бо саме тодї як задавали вони останнї болючі удари Київу, в українських землях зложила ся нова полїтична сила на заходї. Вона хоч не обєднала цїлої України, як Київ, але все таки бодай для західньої України, тодї сильнїйшої й богатше залюдненої, продовжила самостійне державне житє ще більш як на столїтє. А сотворив ту державу князь Роман Мстиславович, внук звісного вже нам Ізаслава Мстиславича, київського улюбленця, князь володимирський (на Волини).
._100-1.jpg)
Він виступив на полїтичну сцену в тім часї, коли Київ уже сильно підупав, тому не старав ся здобути собі київського стола, як його батько Мстислав і дїд Ізяслав, а звернув очі свої на сусїдню Галичину, де всевладне боярство вело боротьбу з синами Ярослава, чіпаючи ся їх родинних справ, непорядного семейного житя, то що. Роман зайшов у зносини з боярами, і вони підняли повстаннє, вигнали свого князя Володимира, а на його місце покликали Романа (1189). Роман, покладаючи ся на Галичину, вже думав, що й не потрібує володимирського князївства, і віддав брату. Одначе сим разом справа не пішла так легко, бо Володимир галицький звернув ся до угорського короля, просячи помочи, а Угорщина здавна вже простягала руки до Галичини, і теперіщнєю оказією задумала покористувати ся для себе: угорський король пішов з Володимиром, нїби ведучи його на князївство, але зайнявши Галичину, всадив Володимира у вязницю, а в Галичі посадив свого
