ранїйшого часу дещо знаємо з писань иньших народів, у яких письменство й історія розвинули ся ранїйше, особливо від письменників грецьких, а також і від римських, арабських, а нарештї й нїмецьких. Найдавнїйші звістки про наші сторони йдуть з VII віку перед Христом, докладнїйші з V (2300—2400 років тому), але тільки про чорноморське побереже, де ще тодї нашого народу не було, а про наш нарід письменні звістки у чужих народів начинають ся геть пізнїйше, тільки коло 400 р. по Христї (1500 лїт тому). Се зветь ся початок історичних часів — доки сягають писані звістки людські. Для нашого народу се значить півтори тисячі лїт назад, або пятдесять людських поколїн, рахуючи коло 30 лїт на людське поколїннє; а для декотрих, приморських частин нашого краю — дві з половиною тисячі лїт, або трохи більше.
._c._10.jpg)
2. Круча в Київі на Кирилівській улицї, де знайдені найдавнїйші слїди людського житя на Українї (розріз до неї див. на с. 11)
Півтори, або дві з половиною тисячі лїт се як на житє одної людини — час дуже довгий. Але як порівняти з людським житєм, від коли воно почало ся на землї, чи в наших таки сторонах — се час дуже короткий. Житє людське таке давнє, що його не тільки в сотнї або тисячі років, але і в сотню тисяч лїт не вбереш. Трудно його взагалї в наш звичайний рахунок взяти, можна тільки сказати, що дуже і дуже воно давнє, так що против нього наші дві тисячи лїт історичнього житя — се свіжа
