Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/141

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

в рукописях), богато виробів золотничих, прикрашених рисунками й емалєю. На всїх сих полях з грецькими майстрами працювали наші місцеві мистцї, більш або меньш зручно, а не раз дуже зручно переймаючи незвичайно високу технїку Візантиї і вносячи свою власну ориґінальність в мотиви і манєру грецької творчости.

120. Ярополк волинський і галицький з жинкою і матїрю, місцевий малюнок в латинській псалтири Ярополкової матери (цїкавий зразок того як єднали ся у нас впливи західні з візантийськими).

Розмірно може найменьше помітно сеї своєрідности в будівництві київської доби, хоч і тут місцеві майстри відбігали від грецьких взірців; далеко більше ориґінальности виявляє будівництво галицьке, але на жаль воно заховало ся в дуже мізерних останках. Високим артизмом визначають ся декотрі київські памятки малярства книжного (мінятюрового). Але найбільше свободи й ориґінальности все таки виявляють памятки місцевого золотництва. Тут місцевий майстер від початку задержав за собою найбільш свободи від візантийського впливу і далї свобідно сполучав мотиви східнї з візантийськими, старі традиції з новими модами. Хоч і тут в найбільш тонких роботах — як наприклад в емальових образках, місцеві майстри не могли зрівняти ся з візантийськими, але місцеве майстерство стояло незвичайно високо особливо коли порівняти його з сучасним майстерством західно-європейським. Взагалї Україна XI — XIII в. стояла на рівнї з Західньою Европою в культурнім житю — воно було тут відмінне, бо стояло під иньшими впливами, але не було низше від західнїх земель.