Рішено було проголосити на місце Свитригайла великим князем Витовтового брата Жигимонта. Так і зроблено. Жигимонт напав з ночи на Свитригайла і мало не зловив. Свитригайло ледве з душею втїк до Полоцька. Вся Литва пристала до Жигимонта а білоруські ї українські землі зістали ся за Свитригайлом. Так розкололо ся вел князівство Литовське.
Маючи за собою землї українські й білоруські, Свитригайло пробував не дати ся Жиґимонтови. Українські й білоруські князі та пани вірно помагали йому. Даремно Жиґимонт обіцював що бояре руські (українські й білоруські) будуть і у нього мати рівні права з католиками: се не було справжнєю рівноправністю, бо все таки державні уряди займати могли тільки католики, і православні покладали надїї на Свитригайла. Але в війнї з Жиґимонтом Свитригайлови не щастило. Стягнув ся він нарештї з усїх сил і разом з Нїмцями напав на Литву
