щоб мати законну форму для своєї орґанїзації. Найстарші статути таких реформованих брацтв маємо з Білоруси з Вильна, а з України з Львова. Львівське брацтво при головній церкві Успенія, в руськім кварталї, було зреформоване мабуть разом з заведеннєм владицтва. З 1540-х років маємо устави кількох иньших брацтв, при иньших церквах львівських, списані на взірець брацтва успенського. В них постановляєть ся, що до брацтв можуть приступати стороннї люде, шляхтичі, а нїхто своєвільно не може з брацтва виступати.
Брацтва служили таким чином для орґанїзації людей української народности. Львівські міщане, найбільш освічені і сильні, призвичаєні до громадської організації, а заразом найбільш вражені своєю безправністю, дають початок національній орґанїзації, розрухують останки православної шляхти, українське духовенство (селяне були зовсїм безправні і майже не могли
- ↑ Початок: „Во имя Отца и Сына и Святого Духа, аминь. Божьєю милостью мы князь Володиславъ Опольскоҍ земли и Велунъскоҍ земли и Роускоҍ земли господарь и дҍдичь вѣчный землям тҍмъ самодержьць“.....