Перейти до вмісту

Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/331

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

військо Запорозьке з усїми підвластними йому землями за нарід свобідний і нїкому не підвластний“, його свободу і права боронити против усїх ворогів, а спеціально — добити ся від Польщі признання свободи і незалежности „війська Запорозького“, себ то східньої України, та розширити його територію і на західню Україну. Се були дуже важні обіцянки, але сисловляли ся тодї, коли вже упадав розмах шведської полїтики: шведський король мусїв вивести військо з Польщі бо напала на нього Данїя, і Швеція таким чином не могла бути опорою для України. Зіставала ся Польща і Москва; Польща вела далї переговори з козаками, аби вернули ся назад до польського короля, і обіцяла за се всякі права, аж до автономії України. Москва навпаки з смерти Хмельницького хотіла скористати, щоб поширити свої впливи і власть на Українї взяти в свої руки збираннє доходів, поставити воєводів в иньших українських городах(досї воєводи були тільки у Київі) і скасувати церковну незалежність України. Все се були новини прикрі українській старшині й громадянству, але Виговський скільки міг ішов під лад Москві і не протестував виразно проти сих московських плянів, бо не чув себе ще певно. За свою покірність сподївав ся від московського правительства, що воно його підтримає супроти неприхильних течій, які зазначали ся против нього на Українї; але сї надїї його не сповнили ся.

258-9. Печатки міста Переяслава: старша, польських часів (першої полов. XVII в.) і новійша — другої полов. ХVII в.

Тому що Виговського провела на гетьманство старшина без повної ради, з сього скористали всякі елєменти ворожі старшинї, а особливо Запороже, що власне найбільше вороже було новим порядкам, а стояло за старий демократичний лад військовий, коли військова рада правила всїм, відбирала і надавала булаву, а центром того була Сїча. За Запорожем тягнули також і сусїднї лївобічні полки Полтавський і Миргородський, що по сусїдству стояли в найбільш тїсних і близьких звязках з Запорожем. Там ото й прокинули ся зараз ворожі Виговському і старшинї течії, і з них задумав скористати полтавський полковник Мартин Пушкар, щоб зсадити Виговського. Нарікали, що Виговського посадила старшина штукою, без військового вибору, без Запорожа, а гетьмани повинні вибирати ся на Запорожу, і Виговський не козак, а Лях, і не мислить добра війську і народови, а хоче запро-