|
- Справа етноґрафічної приналежности людности:
- Проби лїнґвістичного освітлення (с. 60), питаннє про індоевропейську правітчину і пра-культуру (с. 61); теорії індоевропейської правітчини (с. 62); „індоевропейська раса“ (с. 63), мішаннє типів (с. 64), неґативність результатів для нашої території (с. 65), комбінований історично-лїнґвістичний метод (с. 66). Діференціація індоевропейської родини (с. 67) й виріжненнє словянської ґрупи (с. 68), словянсько-литовська спільність (с. 68–9) і словяно-литовська територія (с. 69), границя західня — ґерманська (с. 70) і східня — фінська (с. 75), границя словяно-литовська (с. 74); традиція дунайської правітчини (с. 75), теорія карпатської правітчини (с. 76). Перші історічні звістки про Словянство (с. 77), імена (с. 78); діференціація Слованства (с. 79); східно-словянська правітчина (с. 89), словянська кольонізація на нашій території перед міґрацією (с. 81), культурна еволюція сеї теріторії (с. 82), культурна еволюція словянської правітчини (с. 83).
| III.
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
с. 84―161
|
- Грецькі кольонії:
- Чорноморські торговельні факторії (с. 84) й грецька кольонїзація (с. 85); Мілєт і иньші метрополії (с. 85–6), розвій кольонїзації (с. 86–7). Значнїйші грецькі осади: Тіра й її околиця (с. 87), Березань (с. 88) і Ольбія (с. 89), Каркіна і Керкініт (с. 91). Херсонес (с. 92), понтійська (с. 94) і римська протекція (с. 95), візантійська доба (с. 96). Полудневе кримське побереже (с. 97). Пантікапей (с. 97–8), Фанаґорія і Танаїс (с. 98), Боспорське царство (с. 99), жидівська кольонізація (с. 100). Грецька чорноморська торговля (с. 101) і господарство (с. 102), культурні впливи їх на чорноморську і дальшу людність (с. 103).
- Степова людність:
- Перші звістки (с. 105); перекази про Кімерійцїв (с. 106); Скити (с. 107) і їх мандрівка (с. 108), Геродотова Скитія (с. 109): національність Скитів, Сарматів і Алянів (с. 111), культура й побут Скитів (с. 112), релїґія (с. 113), похоронний обряд (с. 114), державний устрій (с. 115). Нескитські народи античних джерел: Неври (с. 116), Андрофаґи-Амадоки (с. 117), Мелянхляйни (с. 118), Будини (с. 118–9). Упадок Скитів (с. 119–26); мандрівка Сарматів (с. 121), їх племена (с. 121–2), побут (с. 123). Аляни (с. 124) і їх побут с. 125), їх останки (с. 126).
- Західні краї:
- Тракийська кольонїзація (с. 127), Гети (с. 128) й Даки (с. 129), римська окупація (с. 120–130), карпатські народи: Беси, Койстобоки, Карпи (с. 131), їх національність (с. 132); тракийська культура й побут (с. 134); останки тракийської кольонїзації — румунське питаннє (с. 125). Бастарни (с. 136). Слїди кельтизма в карпатських і дунайских краях, (с. 137).
- Східно-ґерманська міграція:
- Перші симптоми (с. 140), мандрівка Ґотів (с. 141), Ґоти на Чорноморю (с. 143), їх розселеннє і племена (с. 144), Ґоти в Дакії (с. 145), їх походи на римскі землї (с. 146); Германаріх і Германаріхова лєґенда (с. 149), „Дніпровий город“ Ґотів (с. 149).
|
