39
Отак стало, що пани вважали всю землю — чи в Київщинї чи за Днїпром, в теперішнїй Полтавщинї — за свою панську власну, або королївську, віддану їм в державу, а про селян чи козаків так міркували, що то вони сидять на їх землї й мають бути їх піддані. Але самі ті пани на Українї здебільшого не проживали, бо були то великі пани переважно, що мали по иньших сторонах роскішні замки та двори, а таки й бояли ся жити між козаками та в сусїдстві степів татарських.
Тож присилали сюди своїх ріжних слуг, підпанків, як то кажуть, або орендарів, що брали в оренду шинки, стави, лїси, і потім людям докучали ріжними драчами, щоб з лихвою вернути собі те, що панам заплатили. Особливо люде нарікали на сих орендарів, що найчастїйше з Євреїв бували, — як у думі співаєть ся:
Як до Кумівщини[1]да до Хмельнищини,
Як од Хмельнищини да до Брянщини,
Як од Брянщинн да й до сього дня, —
Як у землї кралевській добра не було:
Як жиди рандарі всї шляхи козацькі заорендовали,
Що на одній милї та три шинки становили:
Становили шинки по долинах,
Зводили щогли по високих могилах.
Іще-ж то Жиди-рандарі у тому не перестали —
На славній Українї всї козацькі торги заорендовали,
Да брали мито-промито;
Од возового по пів золотого,
Од пішого пішеницї по три денежки брали,
Од неборака старця брали кури да яйця,
Да іще питає: „чи нема, котик, сце цого“?
Іще-ж та Жиди-рандарі у тому не перестали,
На славній Українї всї козацькі церкви заорендовали.
Котрому-б то козаку альбо мужику дав Бог дитину появити,
То не йди до попа благословить ся,
Да пійди до Жида-рандара, да полож шостак, щоб позволив церкву одчинити,
Тую дитину охрестити.
Тут у думі все на тих рандарів звертаєть ся, — і справдї під час усяких повстань козацьких не жалували козаки Євреїв за те, що вони, як орандарі та панські прислужники, їх обдирали. Але заразом розуміли козаки й селяне, що біда не в нїм, а в панї, котрий тому арендарови ті шинки, ріки, торги та дорогу арендує, каже йому людей на їх вільній, предковічній землї обдирати.
- ↑ Кумівщина або Кумейщина — то війна козаків з Поляками 1637 р., як була битва під Кумейками.
