Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/104

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Піна била з рота. Стор. М. Пр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. III. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на ко́го. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ЦН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. I. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до́ землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) Олію би́ти. Выжимать постное масло. 11) Би́ти третяка́. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) Ба́йдики би́ти. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) Би́ти на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. НВолын. у. 14) Покло́ни би́ти. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — во́вну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. I. 48. Сим. 197. 16) — телеґра́м. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — ши́ла. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чоло́м. См. Чоло. 19) Бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.

Би́тий, а, е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. Посл. Би́тий хо́диш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. Ном. № 3610. Я в тім не битий. Я этому не ученъ, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Нп. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Нп. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. Гол. I. 19. При боці шабля у Дамашку бита. Федьк. I. 132. Без битої голої копійка. Котл. 5) Би́та підло́га. Полъ изъ бревенъ. Шух. I. 174. Ум. Битенький. Чуб. V. 943.

Би́тися, б'ю́ся, б'є́шся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Нп. Байте, поки б'ється. Шевч. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Мет. 50. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Нп. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82. 4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Б'ється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. Стор. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. Мет. 19. 6) О кобылѣ: имѣть случку. Угор. 7) Би́тися навби́тки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) Би́тися об закла́д. Держать пари, биться объ закладъ. 9) Би́тися луно́ю. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272.

Би́тка, ки, ж. 1) = Бабка 5. 2) Разбитое яйцо (см. Битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у. 3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку счинилась межи людьми битка. Бердич. у. 4) Ударъ въ игрѣ латка. Ив. 47. 5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: ши́ла би́ти. О. 1861. XI. Св. 31. 6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика. Вас. 200.

Битли́вий, а, е. Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Константиногр. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющій. Град битливий. Міус. окр.

Би́тниця, ці, ж. = Бетельня. Кобел. у. Кіев. у.

Биття́, тя́, с. Битье; драка. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884. Як би знайшовся такий чоловік, щоб не биттям, а поважним словом зробив з неї роботящу людину. Стор. I. 10.

Би́цінька, ки, ж. Ум. отъ биця.

Биць-биць! меж. для призыва телятъ.