ли журналисти незгірше й над Шевченком. К. Гр. К. XXI.
Журна́льний, а, е. Журнальный. З наради приятелів, писав романи на кшталт журнальних. К. Гр. Кв. XVIII.
Жу́рний, а, е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: „Не печалься“. МВ. II. 121.
Жу́рно, нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. МВ. II. 115. Журилася удівонька, журилася журно. Нп.
Журове́ць, вця́, м. = Журавель 2.
Жученя́, ня́ти, с. Маленькій жукъ.
Жучи́на, ни, ж. Ходъ, проточенный въ деревѣ жукомъ? Самка жука? Желех. A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. III. 80.
Жучи́ха, хи, ж. Жукъ-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло. Чуб. III. 164.
Жучи́ще, ща, м. Ув. отъ жук.
Жучо́к, чка́, м. Ум. отъ жук.
