Ця сторінка вичитана
Шушу́кання, ня, с. Шептаніе. Пійшло по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.
Шушу́кати, каю, єш, гл. Шептать, шептаться.
Шушу́катися, каюся, єшся, гл. Шептаться.
Шушу́н, на, м. = Шошон. КС. 1893. V. 283.
Шу́я, шу́ї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. НВолын. у.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ. Шух. I. 211.
