як має бути. НВолын. у. Як.... так.... Какъ.... такъ.... Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо. Ном. № 688. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Як же. а) Какъ же. Як же твого брата звуть? б) Да какъ, ужъ какъ. Як же зчепились вони, — така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. II. 185. в) А какъ. Як же вмер паволоцький полковник…, він вийшов. К. ЧР. 15. Як то? Какъ? (восклицаніе удивленія). Як то? ти не хочеш сього робити? Як то при нарѣчіи: какъ. Як то сумно було в нас у хати! МВ. II. 45. Як-ся = Якось. Пита він як-ся ласкаво і грізно. МВ. II. 125. Як не́будь. Какъ нибудь. Як небудь достати його. Рудч. Ск. I. 7. Як мо́га. Изо всѣхъ силъ. Як мога швидче утікай. Котл. Ен. III. 19. 2) Какъ будто, будто бы. Еней тогді як народився. Котл. Ен. I. 11. Въ томъ же значеніи: як би. Пійшов на свято не явно, а як би потай. Єв. І. VII. 10. Вона стоїть, — от як би вона, без згадки і думки, разом перед яким дивом опинилась. МВ. II. 90. 3) Если. Правду старий співа, як не бреше. Шевч. 154. Як би. Если бы. Як би не Біг, — хтоб нам поміг. Ном. № 10. Як би знала, що покине, — була б не любила; як би знала, що загине, — була б не пустила. Шевч. 12. 4) Когда, во время. Як були ми в його, бачили його брата. Харьк. Як же мені знать, которий мені год? Як родивсь, то без пам'яти був; як ріс, то розуму не мав; а як уже до розуму дойшов, тогди б то й лічить, та багацько літ уплило. ЗОЮР. I. 146. Це було за царя Горошка, як людей було трошка. Посл. 5) Чѣмъ, нежели. Йому більше, як сто год. Екат. Що.... то..... Чѣмъ.... тѣмъ.... Що далі, то більша дорожнета на хліб. Харьк. б) Лишь, только. Більш мені на землі нічого не треба, як оця домовина. Г. Барв. 212. 7) Смотря по, смотря какъ, смотря какой. За юшкою подають звичайно капусту, а тоді — як у кого достаток. Грин. III. 536. Въ томъ же значеніи: як до. Чи дорогі воли на ярмарку? — Як до вола, — т. е. смотря по тому, какой волъ. Полт. Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні. 8) Чуть. Та селом іду — як не плачу: кого люблю, то й не бачу. Грин. III. 230. Охвицер як волосся на собі не рве. Г. Барв. 403. 9) Як.... як.... (повтореніе). И.... и.... какъ…, такъ и.... Як день, як ніч, — раз-у-раз тупаю та працюю. Г. Барв. 193. У тій горниці стіл стоїть і на йому як пити, як і їсти. Мнж. 25. 10) Як ка́жете? Что вы говорите? Ум. Я́кеньки.
Я́кеньки, нар. Ум. отъ як.
Я́ке́нький, а, е. Ум. отъ який.
Яки́й, яка́, яке́, мѣст. 1) Какой. Як же я, каже вовчик, вирубаю, коли я не знаю, якого дерева? Рудч. Ск. II. 7. Який їхав, таку й стрів. Ном. Який сей світ великий, нене! МВ. II. 8. Який вас враг сюди направив? Котл. Ен. I. 16. Якого біса він дочку засмучує? Г. Барв. 479. 2) Который. До кого ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? Котл. НП. 340. 3) Нѣкоторый. Сьогодні оце сховає (гроші) там, а через який час полічить їх і перехова у друге місто. Грин. II. 143. 4) Одинъ, тотъ, другой, иной. Зараз всі і потаскались чого хотілося шукать: якому меду та горілки, якому молодиці, дівки, оскому щоб з зубів зігнать. Котл. Ен. III. 8. Дивлюся: в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий. Шевч. 563. 5) Какой нибудь. Роспитує: чи нема де якого нетяги? Рудч. Ск. II. 9. Ізлізу на яке небудь дерево та переночую, щоб звірюка яка не напала на мене. Рудч. Ск. II. 157. Піде замолотить коробку, а ще й зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. Въ томъ же значеніи: яки́й не́будь, яки́й таки́й. Желех. 6) Не яки́й. Не большой, не очень большой, не великъ. Не яку худобу мав, а живе з достатком. Мир. Н. 13. На рік надія не яка. Мкр. Г. 61. Ум. Я́ке́нький. Лебед. у.
Яки́йсь и яки́йся, яка́сь, яке́сь. Какой то. Один суддя був у якомусь городі. Єв. Л. XVIII. 2. Якийся дивний чоловік з його був. МВ. II. 21. Якусь тобі він казань скаже. Котл. Ен. II. 38.
Якика́ти, ка́ю, єш, гл. Куковать. См. Кува́ти. Сивая зазулейка якикає, аж ся зеленейка дубровойка розлігає. Гол. I. 169.
Я́кіл, я́кола, м. Дятелъ. Мнж. 3. Ум. Я́кілко. Мнж. 4.
Я́кір, я́коря, м. Якорь. Судно.... якір кинуло на дно. Мир. Г. 43. Ум. Якорець.
Я́кіт, я́коту, м. Крикъ, гамъ. Там якіт такий зчинили діти. Волч. у. См. Якотіти.
Я́клити, я́клю, лиш, гл. Клянчить, выпрашивать. Ном. № 12153.
