литься (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть? Ком. I. 13.
Позали́зувати, зую, єш, гл. Зализать (во множествѣ).
Позалипа́ти, па́ємо, єте, гл. Облипнуть (о многихъ).
Позаличко́вувати, вую, єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Позалі́плювати, плюю, єш, гл. Заклеить, залѣпить (во множествѣ).
Позаліта́ти, та́ємо, єте, гл. Залетѣть (о многихъ).
Позалітісь, нар. = Позаторік. Вх. Зн. 33.
Позало́млювати, люю, єш, гл. = Позаламлювати.
Позало́млюватися, люємося, єтеся, гл. Заломиться (во множествѣ).
Позалоско́чувати, чую, єш, гл. Защекотать (многихъ).
Позалу́плювати, люю, єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Позалуча́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Завербовать (многихъ). 2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).
Позалютовувати, вую, єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Позаляга́ти, га́ємо, єте, гл. То-же, что и залягти́, но о многихъ или о многомъ. Ви всі місця позалягали, — мені й лягти ніде. Як прийде моя сем'я, то вони й під лавками позалягають. Чуб. II. 382. Твої зяті на нас позалягали (устроили засаду). К. ЦН. 191.
Позаля́кувати, кую, єш, гл. Запугать (многихъ). Позалякував дітей так, що й духу його бояться. Харьк. у.
Позаля́куватися, куємося, єтеся, гл. Напугаться (о многихъ). Так ся позалякували, що навіть єден на другого і не подивиться. Чуб. II. 635.
Позаля́пувати, пую, єш, гл. Забрызгать (о множествѣ). Кип'ячий куліш чисто позаляпував їм очі. Драг. 340.
Позаля́пуватися, пуємося, єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Де це так грязею позаляпувалися? Харьк. у.
Позама́зувати, зую, єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Позамальо́вувати, вую, єш, гл. Закрасить (во множествѣ).
Позама́нювати, нюю, єш, гл. Заманить (многихъ).
Позамерза́ти, за́ємо, єте, гл. Замерзнуть (о многихъ, о многомъ). У погрібі і квас, і капуста, і огірки — усе позамерзало. Васильк. у.
Позамика́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).
Позамика́тися, ка́юся, єшся, гл. 1) = Позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать. Грин. I. 199. 2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах. Шевч. 544.
Позами́кувати, кую, єш, гл. = Позамикати. У мене ворота позамикувані. Мил. 57.
Позамі́нювати, нюю, єш, гл. Замѣнить, промѣнять.
Позаміра́ти, ра́ємо, єте, гл. Замереть (о многихъ).
Позаміта́ти, та́ю, єш, гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати. Чуб. V. 63.
Позаміча́ти, ча́ю, єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Позамі́шувати, шую, єш, гл. Замѣшать (во множествѣ).
Позамліва́ти, ва́ємо, єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Позамовка́ти, ка́ємо, єте, гл. Замолкнуть (о многихъ).
Позамовля́ти, ля́ю, єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Позамока́ти, ка́ємо, єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Позамордо́вувати, вую, єш, гл. Замучить (многихъ).
Позаморо́жувати, жую, єш, гл. Заморозить (многихъ).
Позаморо́чувати, чую, єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Позамо́рювати, рюю, єш, гл. Заморить (многихъ).
Позамо́тувати, тую, єш, гл. Замотать (многихъ). Позамотував руки у вірьовки. Стор. МПр. 133.
Позамо́чувати, чую, єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Позамо́щувати, щую, єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Позаму́лювати, люю, єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.
