Сам хорунжий попереду йде. Макс. 2) Впередъ, напередъ. І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться. Шевч. 12. Посилає мене… попереду, а сам мусить би то йти за нами. ЗОЮР. I. 291. 3) Сперва, сначала. Ум. Попередо́чку. Летить зозуленька попередочку. Мет. 151.
Попереду́мувати, мую, єш, гл. То-же, что и переду́мати, но во множествѣ.
Попережа́ти, жа́ю, єш, сов. в. попереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Опережать, опередить. Скажіть ученикам, що попередить вас у Галилеї. Єв. Мр. XVI. 7. Батько… сам хоче одружитись, дак йому чудно попережати сина. Г. Барв. 538.
Попережа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. попереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Опережать, опередить, выставляться, выставиться впередъ. Не попережайся поперед війська і не оставайся позад війська. АД. I. 314.
Попережива́ти, ва́ю, єш, гл. То-же, что и пережи́ти, но во множествѣ.
Попережовка́ти, ка́ємо, єте, гл. Пожелтѣть (во множествѣ). Огірки попережовкали і солити негодящі. Волч. у.
Попережо́вувати, вую, єш, гл. Пережевать (во множествѣ).
Поперезива́ти, ва́ю, єш, гл. Перезвать (многихъ).
Поперезімо́вувати, вую, єш, гл. Тоже, что и перезімува́ти, но во множествѣ.
Поперезува́ти, ва́ю, єш, гл. Обуть наново, перемѣнить обувь (во множествѣ).
Поперезува́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Обуться наново, перемѣнить обувь (о многихъ).
Попереина́кшувати, шую, єш, гл. Сдѣлать иначе, измѣнить (во множествѣ).
Попереина́чувати, чую, єш, гл. = Попереинакшувати.
Попереїда́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и переї́сти, но во множествѣ. Уже й миші половину попереїдали. Г. Барв. 264.
Попереїжджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Попереїздити.
Попереїзди́ти, джу́, ди́ш, гл. Переѣхать (во множествѣ).
Поперейма́ти, ма́ю, єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали. ЕЗ. V. 201.
Попереймено́вувати, вую, єш, гл. Переименовать (во множествѣ).
Попере́к, ку́, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Котл. Ен. VI. 37. Ум. Поперечо́к.
Поперека́зувати, зую, єш, гл. То-же, что и переказа́ти, но во множествѣ.
Поперекаламу́чувати, чую, єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).
Поперекида́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и переки́дати, переки́нути, но во множествѣ. Поперекидала вози… в воду. Рудч. Ск. I. 33.
Поперекида́тися, да́ємося, єтеся, гл. То-же, что и переки́нутися, но о многихъ. Драг. 157. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Поперекипа́ти, па́ємо, єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Поперекиса́ти, са́ємо, єте, гл. То-же, что и переки́снути, но во множествѣ. Тепло дуже в погребі, поперекисало моє варево. Черниг. у.
Попереклада́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и перекла́сти, но во множествѣ.
Попереклика́ти, ка́ю, єш, гл. Перезвать (многихъ).
Попере́ковий, а, е. Поясничный. Константиногр. у. Попере́кові кістки́. Поясничные позвонки. Константиногр. у.
Попереко́вувати, вую, єш, гл. Перековать (во множ.).
Попереко́нувати, ную, єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Попереко́нуватися, нуємося, єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Попереко́шувати, шую, єш, гл. Перекосить (косою, — во множествѣ).
Поперекрада́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и перекра́сти, но во множествѣ. Оттакої: злодії в злодіїв поперекрадали. Харьк. у.
Поперекра́ювати, юю, єш, гл. Перерѣзать пополамъ (во множествѣ).
Поперекрива́ти, ва́ю, єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Поперекривля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и перекриви́ти, но во множествѣ.
Поперекри́кувати, кую, єш, гл. Тоже, что и перекрича́ти, но многихъ.
Поперекри́шувати, шую, єш, гл. Нашинковать, накрошить мельче. Треба капусту дрібніше поперекришувати. Черниг. у.
Поперекру́чувати, чую, єш, гл. Тоже, что и перекрути́ти, но во множествѣ. Коли треба було скарати автора за те, що він поперекручував історію так, як її й досі перекручують, то скарати хиба реготом. К. ХП. 34.
