Поцвіріньча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Поцвірінькати.
Поцві́ркати, каю, єш, гл. = Поцвірчати.
Поцвірча́ти, чу́, чи́ш, гл. О сверчкѣ: покричать.
Поцвісти́, ту́, те́ш, гл. 1) Поцвѣсть нѣкоторое время. Ще тиждень поцвітуть та й зав'януть ваші квітки. Харьк. 2) Покрыться плѣсенью. Так у хаті вохко, що й хліб поцвів. Харьк. у. Баба… така стара, що вже аж поцвіла. Чуб. II. 332.
Поцвіти́ти, чу́, ти́ш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная. Мил. Св. 7.
Поцві́чити, чу, чиш, гл. Поучить, пошколить.
Поцвяхува́ти, ху́ю, єш, гл. Обить гвоздиками для украшенія.
Поціди́ти, джу́, диш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Поці́лити, лю, лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. I. 21.
Поцілува́ти, лу́ю, єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Нп.
Поцілува́тися, лу́юся, єшся, гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. I. 73.
Поцілу́йко, ка, м. Любящій цѣловаться. Константиногр. у.
Поцілу́нок, нку, м. Поцѣлуй.
Поці́нний, а, е. По цѣнѣ подходящій, недорогой.
Поці́нно, поці́нному, нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Сим. 230. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143). Поцінно купив. Черк. у. Купив поцінно. НВолын. у.
Поціно́вка, ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Поцінува́ти, ну́ю, єш, гл. Описать (имущество). І землю, і ліс, і доми — усе поцінували. Богодух. у.
Поці́пкати, каю, єш, Почирикать, попищать (о птицѣ). Угор.
Поцмо́кати, каю, єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
Поцмо́катися, каюся, єшся, гл. Поцѣловаться.
Поцмо́кнути, ну, неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули. Гн. II. 27.
Поцо́кати, каю, єш, гл. Побрякать.
Поцо́катися, каюся, єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Поцокота́ти, чу́, чеш и поцокоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Постучать. 2) Пострекотать. 3) Быстро поговорить.
Поцо́кувати, кую, єш, гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Поцти́вий, а, е = Почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. I. 346.
Поцукрова́тіти, тію, єш, гл. Засахариться. Поцукроватіє мед. Вх. Зн. 54.
Поцу́пити, плю, пиш, гл. 1) Потянуть, потащить. 2) Утянуть, утащить. 3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я й осміхнувся. Мет. 109.
Поцура́тися, ра́юся, єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. I. 9.
По́цька, ки, ж. Vulva.
Поцько́в, ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Поцю́кати, каю, єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний. ХС. II. 196.
Поцюркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Потечь, журча.
Поцят, ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця! Вх. Лем. 455.
Поцята́тися, та́юся, єшся, гл. Сыграть въ четъ и нечетъ. Кв.
Поцяткува́ти, ку́ю, єш, гл. Сдѣлать орнаментъ точками. Шух. I. 297.
Поцяцькува́ти, ку́ю, єш, гл. Украсить (предметъ) рѣзьбой, инкрустаціей, вышивкой и пр. Желех.
Почабанува́ти, ну́ю, єш, гл. Побыть пастухомъ овецъ.
Поча́вити, влю, виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Поча́вчити, чу, чиш, гл. = Почавити. Пачавчили ягоди. Борз. у.
Поча́діти, діємо, єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Почаклува́ти, лу́ю, єш, гл. Поколдовать.
Поча́пати, паю, єш, гл. Пойти (старческой походкой).
Почаркува́ти, ку́ю, єш, гл. Попьянствовать.
Почарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Поколдовать. 2) Очаровать (многихъ).
