Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/620

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Свина́рик, ка, м. Ум. отъ свинарь.

Свина́рія, рії, ж. Бранное названіе семинаріи, — слово семинарско-бурсацкое, составленное по образцу слова семинарія. Чому я не родивсь чим другим, а поповичем? чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію? Св. Л. 261.

Свина́рка, ки, ж. Свинопаска.

Свина́рник, ка, м. Свинюшникъ.

Свина́рня, ні, ж. = Свинарник. Мнж. 89.

Свинарча́, ча́ти, с. Мальчикъ свинопасъ.

Свинарчу́к, ка́, м. Мальчикъ свинопасъ.

Свина́рь, ря́, м. Свинопасъ. Кіевск. Подол. г.г. Шух. I. 190. Ум. Свина́рик.

Свинарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть свинопасомъ. Тобі, дружко, не дружкувати, тобі, дружко, свинарювати, з довгою ломакою, з чорною собакою. Свад. п.

Свине́ць, нцю́, м. Свинецъ. Вас. 183. Важка, мов свинцем налита. Грин. II. 184.

Свини́на, ни, ж. 1) Свинина. Нема над рибу линину, а над м'ясо свинину. Ном. № 7523. 2) Свинья. Не можеш (гадино) їдь пустити а ні в челядині, а ні в худобині, а ні в свинині. (Заклинаніе отъ укуса змѣи). МУК. III. 53. Ум. Свини́нка. Чуб. III. 429.

Свини́нець, нця, м. Хлѣвъ, для свиней, свинюшникъ. В свининці родившись, між святими не обідать. Ном. № 1034. Ум. Свини́нчик.

Сви́нка, ки, ж. 1) Ум. отъ свиня́. 2) Родъ игры, а также дерев. шаръ, который гоняютъ палкой при игрѣ въ сви́нки. Ив. 13. 3) Жукъ: долгоносикъ. 4) Рыба Chondros tomanasus. Шух. I. 24. 5) мн. Раст. Xanthium strumarium. Вх. Пч. I. 14.

Свини́й, а́, е́. Свиной. Ном. № 887. В свини́й го́лос прийти́, зроби́ти. Слишкомъ поздно, пропустивъ срокъ (прійти, сдѣлать). Ном. № 7797.

Свиногри́з, за, м. Шуточно: собака. Новомоск. у.

Свиної́зд, да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ. К. ЧР. 339.

Свинопа́с, са, м. = Свинарь. Ном. № 12722.

Свинори́я, ри́ї, м. Мѣсто, изрытое свиньями. Грин. III. 84. Г. Барв. 338.

Свино́та, ти, ж. Собир. свиньи. Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло. Ном. № 12407.

Сви́ночка, ки, ж. Ум. отъ свиня.

Свинува́тий, а, е. Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Фр. Пр. 93. Свинуватий чоловік. Каменец. у.

Свину́шник, ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. I. 135.

Свиню́х, ха, м. Раст. Salvia verticillata. Вх. Пч. I. 12.

Свиню́ха, хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.

Свиню́шник, ка, м. = Свининець. Чуб. VII. 395.

Свиня́, ні́, ж. 1) Свинья. Вас. 198. Свиня́ ли́ко воло́чить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк. 2) — морська́. Дельфинъ. 3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. Сви́нка, сви́ночка. Ув. Свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.

Свиня́к, ка́, м. 1) Порода грибовъ. Радом. у. 2) Свиной экскрементъ. ЕЗ. V. 61.

Свиня́ка, ки, ж. = Свиня. Маркев. 63. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Драг. 81. Ум. Свиня́чка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина. Грин. II. 152.

Свиня́тник, ка, м. = Свининець. Екат. г. (Залюб.).

Свиня́чий, я, є 1) Свиной, свинскій. Свиняче лігво. Тут їли.... свинячу голову до хріну. Котл. Ен. I. 18. Свиняча їда. Чуб. V. 843. 2) — дощ. Дождь сквозь солнце.

Свиня́чка, ки, ж. Ум. отъ свиняка. 2) Раст. = Свинюха. Вх. Пч. II. 33.

Свирі́лка, ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли в свирілки. КС. 1882. IV. 170. Ум. Свирі́лочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря). Шух. I. 202.

Свирі́па, пи, ж. Раст. а) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassica napis L. ЗЮЗО. I. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. I. 136.

Свирі́пиця, ці, ж. Раст. = Свиріпа. ЗЮЗО. I. 136.

Свирі́п'яний, а, е. Приготовленный изъ свиріпи.

Сви́рка, ки, ж. Раст. Pinus pilla L. ЗЮЗО. I. 131.

Свирко́вий, а, е. Изъ сви́рки. Свирко́ве де́рево = Свирка. ЗЮЗО. I. 131.

Сви́слі, лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки. Вас. 188.

Сви́снути, сну, неш, гл. 1) Свиснуть. А