Чалі́тися, лі́юся, єшся, гл. Сѣдѣтъ. Вже в тебе чаліється борода.
Ча́лка, ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.
Чамайда́н, ну, м. Чемоданъ. О. 1861. IV. 157. Через плечі чамайдан висить невеличкий. Св. Л. 192. Ум. Чамайда́нчик. Стор. II. 84.
Чама́ра, ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капо́та у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями. Гол. Од. 16.
Чамаришок, шку, м. Раст. Myricaria (Tamarix) germanica. Вх. Лем. 481.
Чамбу́л, ла, м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські. К. Дз. 68.
Ча́мняний, а, е. Проворный, ловкій, статный. Угор. Чамняний хлопчище. Гол. IV. 515.
Чаму́р, ра, м. Растворъ извести съ пескомъ. Ананьев. у.
Чапавка, ки, ж. Родъ рыболовнаго снаряда: небольшая сѣть, концы которой прикрѣплены къ двумъ обручамъ, связаннымъ вверху, гдѣ рыболовъ держитъ ихъ въ рукѣ, черпая сѣтью въ водѣ. Вх. Пч. II. 23.
Чапайло, ла, с. = Блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Чапак, ка, м. Надсмотрщикъ за косарями. Вх. Лем. 481.
Ча́пати, паю, єш, гл. 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.
Чапа́ш, шу, м. = Стежка. Ідіть цим чапашем. Вх. Зн. 79.
Чапели́нка, ки, ж.? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.
Чапі́ти, пію, єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вміє, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.
Чапки́й, а́, е́ 1) Усердный. Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти. Павлогр. у. 2) Нечистый на руку. Чапкий на руку сей чоловік. Павлогр. у. 3)? Чапка дорога — боки нагрієш.
Ча́пко, нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. Чапке́нько. Побіжу лиш чапкенько попереду. О. 1861. X. 23.
Чапленя́, ня́ти, с. Птенецъ цапли. Ум. Чапленя́тко.
Ча́плин, на, не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Чаплиї́льно, на, с. Рукоятка къ сковороднику. Константиногр. у.
Чаплія́, лії́, ж. 1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. Кухарка чаплію вхопила. Котл. Ен. 2) См. Лук 3.
Чаплю́ра, ри, ж. = Чапля. Вх. Пч. II. 8.
Ча́пля, лі, ж. Цапля, Ardea. Вх. Пч. II. 8. Довгий, як чапля. Ном. № 8623. Нехай вас чапля розсудить. Ном. № 4130.
Ча́полоть, ті, ча́полоч, чі, ж. Раст.: а) Hierochloa borealis R. et Sch. Анн. 167. б) Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115, 176.
Чапра́к, ка́, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Чапу́га, ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. См. Чаполоть.
Чапу́ла, ли, ж. = Чаполоть. ЗЮЗО. I. 125, 176.
Чапу́ра, ри, ж. = Чапля. Вх. Пч. II. 8.
Чар, ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Грин. III. 276. Во мн. ч.: ча́ри — также еще и чары, колдовство, волшебство. Чуб. I. 94. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Рудч. Ск. II. 144. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. МВ. II. 142. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Мет. 6. Ум. Чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Рудч. Чп. 181. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки. Чуб. V. 221.
Ча́ра, ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.
Чарда́к, ка, м. = Чердак. МУК. I. 40.
Чарі́вка, ки, ж. = Чарівниця. Ум. Чарі́вочка. Що варе моя Оленочка, та чарівочка діє? Федьк. Пов. 78.
Чарівки́й, а́, е́. Чарующій. О, чорні брівки чарівкі. Волч. у.
Чарівни́й, а́, е́. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. О моя радість, мій сон чарівний. Шевч. 314.
Чарівни́к, ка́, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі під-
