1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Єв. Мт. I. 11. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Ном. № 9989. Дурень їсь, Гриню. Ном. № 8563. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Шевч. 133. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Рудч. Ск. I. 124. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчині сльози… побивали. Мет. 439. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Ном. № 741. Не є кому та донести до милого вісті. Гол. III. 391. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Нп. Якби знала, що покине, — була б не любила. Шевч. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Г. Барв. 395. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чем, в качестве чего. Бути за свідка. 3) — в бо́ці. Быть в стороне. Змиев. у. См. ниже: бу́ти в о́ці. 4) — в гніву́ з ким. Быть в ссоре, сердиться. Отже я буду в гніву з тим або з другим. НВолын. у. 5) — в квіту́. Цвести. НВолын. у. 6) — в о́ці. Быть на глазах. Тобі добре: ти в боці, а я щораз ув оці, то мені й докоряє, якщо не так. Волч. у. 7) — за ві́домом. Быть в известности. 8) — з ким: а) быть с кем. Я був там з братом; б) видеться и говорить с кем. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? Каменец. у. 9) — їде́н дух з ким. Жить душа в душу с кем-нибудь. НВолын. у. 10) Будь ла́ска, будь ла́скав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,… розпрягайте коней. Рудч. Ск. II. 151. 11) Будь, будлі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будліякою, аби вбив козирем. Канев. у. Будліхто надіне свиту, то гарно й дивиться. Канев. у. Будліде. Желех. Будьхто. Кто-, что-нибудь. Вх. Зн. 4. 12) Здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя! Мет. 71.
Бу́тик, ка, м. Ум. от бут.
Бу́тин, на, м. 1) Толстый ствол дерева, очищенный от коры. Вх. Зн. 5. 2) = Бу́тина. Вх. Зн. 5.
Бу́тина, ни, ж. Лесосек, лес, предназначенный к рубке. Шух. I. 37, 173. Вх. Зн. 67.
Бутина́р, ря, м. Работник в бу́тині, дровосек. Желех.
Бути́нник, ка, м. = Бутинар. Желех.
Бути́нок, нка, м. Полусапожек, ботинка. Желех. Ум. Бути́ночок.
Бу́тир, ря, м. 1) Котомка работника на рыбных заводах. Стрижевск. 2) Мелкая посуда и утварь в хозяйстве: горшки, ухваты и пр. Мнж. 176.
Бу́тириння, ня, с. Всякий хлам. Шейк.
Бути́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Закладывать фундамент из камней. Желех. 2) Трамбовать. Полт. г.
Буті́вка, ки, ж. Тонкая палка в игре бути. См. Бут 5.
Буті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Реветь глухо, похоже на звук бу, мычать. Бугай бутить. Мнж. 176. Худоба бутить, бо нероблена. Каменец. у. 2) Гудеть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно. Харьк. у.
Бутко́л, ла, м. Местное название украинца из Добруджи; живущие там украинцы, потомки ушедших в Турцию запорожцев и беглых крестьян из Галиции. О. 1861. I. 264.
Бу́тлик, ка, м. Бутылочка, пузырек. НВолын. у. Ум. Бу́тличок.
Бу́тля, лі, ж. = Бутель. Желех.
Бутля́вий, а, е. Пустой, выгнивший в средине. Бутлява вже верба. Екат. у. Слов. Д. Эварн.
Бу́тний, а, е. Спесивый, высокомерный. На бутного найдесі ще бутніший. Фр. Пр. 134.
Бу́тність, ності, ж. = Бута. Желех.
Бутні́ти, ні́ю, єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутніє. Федьк. I. 91.
Буття́, тя, с. 1) Бытие, существование. Башт. 160. 2) Бытность, пребывание. За мого буття там.
Буту́к, ка, м. = Ботюк. Вх. Зн. 5.
Буту́м-буту́м-бас, меж., выражающее игру на виолончели. Бутум-бутум-бас! А хто буде свині пас? Нп.
Бутурли́н, на, м. В загадке: гребешок, изгоняющий насекомых. Чорний бутурлин з гори свині потурлив. Грин. I. 248.
Бутурма́, ми́, ж. 1) = Здирок. Вас. 157. См. Бурда. 2) Обрезки мездры, склеенные и спрессованные в листы, — употребляются для каблуков в простых сапогах. Вас. 162.
Бух! меж., выражающее падение, глухой удар или выстрел. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух
