171; д) Spirea filipendula. Лв. 101; е) — польови́й. Malachium aquaticum Tries. ЗЮЗО. I. 128. 2) Порода рыбы. Харьк. у. 3) Настойка на горьких травах. Конотоп. у.
Гі́рчати, чаю, єш, гл. Делаться более горьким. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає. Уман. у.
Гірчек, ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum. Вх. Пч. I. 12.
Гірчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Делать горьким, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Гірчи́ця, ці, ж. 1) Горчица (растение и приправа). Каменец. у. Вх. Пч. I. 13. 2) Горький гриб. Угор. 3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. I. 136.
Гірчи́чний, а, е. Горчичный.
Гірчи́чник, ка, м. Горчичник.
Гірчі́ший, а, е. Ср. ст. от. гіркий.
Гірш, нар. = Гірше.
Гі́ршати, шаю, єш, гл. Становиться хуже. Йому щодня все гіршає. Запричастили… а їм (батькові) гірша та й гірша. ЗОЮР. II. 283.
Гі́рше, нар. Употребляется как сравнит. степ. 1) Хуже, сквернее. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби інше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнее. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. II. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.
Гі́рший, а, е. Употребляется как сравнит. степень: худший. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. I. 10.
Гіршти́катися, каюся, єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці; дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. II. 67.
Гі́р'я, р'я, с. Соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над моє подвір'я. Чуб. V. 194.
Гіссо́п, пу, м. Раст. Hyssopus officinalis L. ЗЮЗО. I. 125.
Гістори́чний, а, е = Історичний. Стор. II. 204. Сподівався почути яку-небудь гісторичну думу про Шведчину. О. 1862. I. 49.
Гісто́рія, рії, ж. = Історія. Українська гісторія. Левиц. Пов. 4.
Гість, го́стя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. У гостя́. В гости. Я приїду до тебе в гостя́. Грин. II. 258. Ум. Го́стенько, го́стонько, го́стик, го́сточко. Мил. 214. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978.
Гісь, меж. Крик на овец, которым погоняют их вперед. Шух. I. 210.
Гіта́ра, ри, ж. Гитара. Вигравав на гітарі. Левиц. Пов. 20.
Гіти́нка, ки, ж. Молодая ель. Желех.
Гіцкатися, каюся, єшся, гл. = Лоскотатися. Вх. Уг. 235.
Гішпа́нець, нця, м. [= Іспанець.] Испанец. Індиком ходить там гішпанець. Котл. Ен. IV. 12.
Гішпа́нія, нії, ж. [= Іспанія.] Испания. Колумб поїхав у Гішпанію. Ком. Р. I. 53.
Гішпа́нка, ки, ж. [= Іспанка.] Испанка.
Гішпа́нський, а, е. [= Іспанський.] Испанский. Левиц. (Правда. 1868. 423).
Гія, гії, ж. Проволочка, замедление. Вх. Зн. 10. См. Гаяння.
Гія́ба, нар. = Гляба. Вх. Зн. 10.
Глабки́й, а́, е́ = Глабчастий. Глабкі сани. Константиногр. у.
Гла́бці́, ців или бе́ць, ж. мн. 1) Лубки в санях. НВолын. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.
Глабча́стий, а, е. О возе, санях, ящик которого обшит лубом. НВолын. у.
Глава́, ви́, ж. 1) = Голова. 2) Глава в книжке. 3) Мн. Гла́ви. Праздник «усекновения главы Иоанна Крестителя». Галиц. = Главосік.
Глави́ця, ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. III. 17. Ум. Гла́вка, глави́чка.
Главосі́к, ка, м. Также и во мн. ч. Главосі́ки = Головосік. Праздник «усекновения главы Иоанна Предтечи» 29-го августа. МУЕ. III. 33; ЕЗ. V. 205.
Глаго́л, лу, м. 1) Слово, речь, глагол. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) Чита́ти глаго́ли. Стоять без корму. Ном. № 10232.
Глаго́лати, лаю, єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по-свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. № 214.
Глаголі́ти, лю́, ли́ш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
