колові до неба літати, ой далеко козакові до осені ждати. Мет. 7. Ум. Далече́нько. Далеченько одійшла од свого села. Кв. 11. 226.
Да́леч, чі, ж. Даль. Він любив у той час довго, довго дивитись на чорний чорнігівський бір, на сизу далеч, неначе там записана була його доля. Левиц. Пов. 331.
Далече́нний, а, е. Очень далекий.
Далече́нький, а, е. Ум. от далекий.
Далече́нько, нар. Ум. от далеко.
Далечиня́, ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день умираю. Гол. III. 367.
Далечі́нь, ні, ж. Большая даль. Куди землі за один день обійти таку далечінь, що має 900 мільйонів верстов. Ком. I. 25.
Дале́шній, я, є. Прибывший издалека. Чи ви далешні? Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Далиня́, ні́, ж. = Далечиня.
Дали́ти, лю́, ли́ш, гл. Отдалять.
Дали́тися, лю́ся, лишся, гл. Отдаляться.
Да́лі, нар. 1) Сравн. ст. от далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». Ном. № 4992. 2) Потом, после. Гомоніли люди на селі, а далі й розійшлися. МВ. I. 106. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. Мет. 63. 3) Вскоре. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір… Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, в скором времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мої сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти, подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далі. Млр. л. сб. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя некоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав. Харьк. у.
Далічко, нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
Даль, лі, ж. = Далечиня. Кв. (Желех.).
Дальнина́, ни́, ж. = Далиня́. Якби допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину. Дещо.
Да́льній, я, є. Дальний, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальні печери. Левиц. Пов. 348.
Дальнозрокий, а, е. Дальнозоркий. Гайсинск. у.
Дальноо́кий, а, е. Дальнозоркий. Козелецк. у.
Дальш, да́льше, нар. 1) Сравнительная степень от дале́ко. Вони тікають від мене, а я мов помелом їх мету та все дальш, та все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. 2) = Далі 2. 3) Прочь. Да я й цілкового не хочу; цур тобі поганий, дальш! Кв.
Да́льший, а, е. 1) Сравн. ст. от далекий. 2) Следующий. Мушу сьогодні і завтра, і дальшого дня ходити. Єв. Лук. XIII. 33.
Да́мка, ки, ж. Шашка. Павл. 33. Гуля́ти в да́мки. Играть в шашки. В хлюста, в пари, в візка іграли і дамки по столу совали. Котл. Ен. Ум. Да́мочка.
Дамни́ця, ці, ж. Шашечница. Павл. 33.
Да́мочка, ки, ж. Ум. от дамка.
Дан, ну, м. Столб, стоян. Чуб. VII. 575.
Дани́на, ни, ж. Дань. Єв. Л. XX. 22. І нехай йому данину принесуть царі ферейські. К. Псал. 164.
Да́нка, ки, ж. То, что дано, даяние. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.
Данна́, но́ї, в виде сущ. ж. Данная, письменный акт на владение недвижимым имуществом.
Дання́, ня́, с. 1) Отрава вообще, в частности же яйца насекомых, брошенные в водку, которую подносят тому, кого хотят отравить. Киевск. г. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отруїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, якби могла. Левиц. Пов. 342. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Ном. Се вже так, з дання причина. Чуб.
Да́нок, нку, м. Даяние, дар, пожалованье. Ум. Да́ночок.
Данцівни́к, ка́, м. Танцор. Шух. I. 33.
Данцува́ти, цу́ю, єш, гл. Танцовать. Шух. I. 33.
Дань, ні, ж. Дань. Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27.
