женими. На мості був будинок, від нього залишились тільки руїни. Той будинок з слідами пожежі, мав лише почорнілий зруб, ніби кістяк; крізь нього проходило світло; він стояв коло вежі, як скелет поруч з привидом.
Ці руїни тепер зовсім знищено й від них не залишилося й сліду. Досить було одного дня й одного селянина, щоб зруйнувати те, що утворили віки і багато королів.
Тург, селянське скорочення, значить Тур-Ґовен. Так як Жюпель значить Жюпельєр, або ім'я одного горбатого отамана банди Пенсон ле-Тор, значить Пенсон-ле-Тортю.
Тург, що сорок років тому була руїна, а тепер — тінь, 1793 року була твердиня. То був стародавній замок Ґовенів, що захищав на заході вхід до Фужерського лісу, лісу, що тепер уже ледве можна назвати гаєм.
Ту твердиню було збудовано на великій шиферній скелі, таких скель багато між Майєном і Динаном, вони всюди розкидані серед кущів та вересу так, ніби якісь велетні кидали їх один одному на голову.
Башта, то й була вся фортеця; під баштою скеля, коло підніжжя скелі один з тих струмків, що січень обертає їх на потоки, а червень зовсім висушує.
Така надзвичайно проста, ця фортеця за середніх віків була сливе неприступна. Міст зменшував її міць. Готичні Ґовени збудували її без мосту. До неї можна було достатися такою хисткою кладкою, що досить було раз ударити сокирою, щоб розрубати її. Доки Ґовени були віконтами, їм так подобалося, і вони задовольнялися з цього; але, коли вони зробилися маркізами й покинули своє логово за-для королівського двору, вони перекинули через потік три арки, зробивши себе приступними з боку рівнини так само, як вони зробилися приступні з боку короля. Маркіз XVII віку вже не прагнув бути неприступним так само, як маркіза
262
