левий заступник, не буду там, то й далі палитимуть села, родини плакатимуть, священики обливатимуться кров'ю, Бретань страждатиме, король пробуватиме у в'язниці, а Ісус Христос буде в скорботі. А хто це заподіє? Ти. Це твоя справа. Я розлічував на тебе зовсім для чого иншого. Я помилився. Ах, так, то правда, я забив твого брата. Твій брат був одважний, я дав йому нагороду; він завинив, я його покарав. Він не виконав свого обов'язку, а я виконав свій. Так, як я зробив, я робитиму ще. І, — присягаючи в тому великою святою Анною Орейською, що бачить нас, — в такому самому випадку, так само, як я казав розстріляти твого брата, я казав-би розстріляти свого сина. Тепер ти — пан. Так, мені шкода тебе. Ти збрехав своєму капітанові. Ти, христіянин, не маєш віри; ти, бретонець, не маєш чести; мене довірили тобі, а ти мене зраджуєш; ти даєш мою смерть тим, кому обіцяв моє життя. Чи ти знаєш, кого ти занапащуєш? Себе самого. Ти береш у короля моє життя, а віддаєш демонові свою вічність. Ну, виконуй свій злочин, гаразд. Ти добре продаси свою частину в раю. Завдяки тобі діявол переможе, завдяки тобі церкви впадуть, завдяки тобі погані й далі розтоплюватимуть дзвони й робитимуть з них гармати; розстрілюватимуть людей тим, що рятувало душі. В цю хвилину, як я говорю, той дзвін, що дзвонив до твоїх хрестин, може вбиває твою матір. Ну, допомагай чортові. Не спиняйся. Так, я засудив твого брата, але, знай теє, я струмент у божих руках. Ага, ти судиш божі наміри! То ти, може, судитимеш і блискавку на небі? Нещасливий, вона тебе засудить. Стережись того, що хочеш зробити. Та хіба ти знаєш, чи можна мене милувати? Ні. Ну, все одно. Роби, що хочеш. Ти можеш кинути мене до пекла й сам кинутися до нього разом зо мною. Прокляття нас обох у твоїй руці. Відповідати перед богом будеш ти. Ми сам-на-сам у безодні. Далі, доводь до краю, кінчай. Я старий, а ти молодий, я без зброї, а ти озброєний; вбивай мене.
78
