Вандея добра, Шуанері гірша; а в громадянській війні котора гірша — та краща. Чи війна добра, вважають по тому, як багато злого вона вчинила.
Він сам себе перепинив.
— Гальмало, я тобі говорю те все. Ти не розумієш слів, але ти розумієш справи. Я набрався довір'я до тебе, дивлячись, як ти вправлявся з човном; ти не знаєш геометрії, а робиш надзвичайні морські рухи; хто вміє вести човна, може лоцманувати в повстанні; з того, як ти хитрував з морем, я впевнився, що ти добре виконаєш усі мої доручення. Казатиму далі. Отже ти скажеш так старшим, як зможеш, але це буде добре. Я більше люблю війну в лісі, ніж на долині, а не хочу вишикувати сто тисяч мужиків під розстріл синіх салдатів та під артилерію пана Карно; швидче ніж за місяць я хочу мати п'ятьсот тисяч убійників захованих по лісах. Республіканська армія, то — моя дичина. Браконьєрство, то війна. Я кущевий стратег. Так, от знов таке слово, що ти його не похопиш; все одно; ти похопиш ось що: жадної ласки! і засідки всюди. Я хочу робити більше Шуанерії, ніж Вандеї. Додаси, що англійці за нами. Візьмемо республіку між два огні. Европа нам допомагає. Пора скінчити справу з революцією. Королі їй роблять війну королівств, а ми робочо їй війну парафій. Скажеш так. Зрозумів?
— Зрозумів. Треба все запалити й залити кров'ю.
— Так.
— Жодного милосердя.
— Ні до кого. Так.
— Я піду всюди.
— І стережись, бо в цій країні легко стати мертвою людиною.
— Що там мені думати про смерть. Хто робить перший крок, може зношує свої останні черевики.
— Ти одважний.
— А як у мене спитають про монсеньйорове ім'я?
87
