Перейти до вмісту

Сторінка:Гюґо В. Люкреція Борджія (Відень, 1920).pdf/100

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

МАФІО. Нарешті, брате Дженаро! Оце перші слова, що я почув од тебе за ввесь вечір. І ти нічого не пєш. Чи не мариш ти про Люкрецію Борджія? Дженаро! Щось там є між вами. Не кажи: ні.

ДЖЕНАРО. Налий мені, Мафіо. Я не покидаю своїх товаришів ні за чаркою, ні в огні.

ЧОРНИЙ ПАЖ (з двома фляконами в руці). Сіньори, шипрського вина, чи сіракузького?

МАФІО. Сіракузького. Це найдобріше. (Чорний паж наливає у всі келихи.)

ДЖЕПО. Чума на цього Олоферно! Чом не вертаються наші дами? (Він іде до одних і других дверей.) Панове, двері замкнуті з-окола!

МАФІО. Може й ви починаєте вже лякатися, Джепо? Вони не хочуть, щоб ми побігли їм на здогінці. Дуже просто.

ГЮБЕТА. Випємо, сіньори! (Цокаються.)

МАФІО. За твоє здоровля, Дженаро. Щоб ти скоро знайшов твою матір.

ДЖЕНАРО. Хай Бог тебе вчує! (Усі пють, крім Гюбети, що перекидає за плече своє вино.)

МАФІО (тихо до Джепо). Тепер я добре побачив, Джепо!

ДЖЕПО (тихо). Що?

МАФІО. Еспанець не пив.

ДЖЕПО. Ну, то що?

МАФІО. Він кинув своє вино по-за спиною.

ДЖЕПО. Він пяний, так як і ти.

МАФІО. Може.