проходить у тому боці майдану. Подивіться на нього. (Видно в глибині сцени йде сивий, худий чоловік; він хитається, кутильгає, спіраючись на ціпок; на ньому тепла кирея.)
АСКАНІО. Бідний Монтефельтро!
ДОН АПОСТОЛО. Якого він віку?
МАФІО. Мого віку. Йому двадцять девять років.
ОЛОФЕРНО. Я його бачив торік такого свіжого й здорового, як ви.
МАФІО. Три місяці тому він вечеряв у нашого Святого Отця папи в його Бельведерських виноградниках.
АСКАНІО. Це мерзота!
МАФІО. О, розказують дуже хімерні речі про ці вечері в Борджіїв!
АСКАНІО. Орґії оздоблені отрутами.
МАФІО. Дивіться, панове, яке це безлюдне місце навкруги нас. Люди не наважуються підходити близько до герцоґського палацу. Вони бояться, щоб ті отрути, які тут варять день і ніч, не випаровалися крізь стіни.
АСКАНІО. Панове, вчора відбулась авдієнція нашого посольства у герцоґа. Наша справа майже скінчена. Посольство складається з пятидесяти осіб. У такому числі наша відсутність не буде помітна. Я гадаю, що ми розумно зробили-б, як-би покинули Ферару.
МАФІО. Сьогодня-ж.
ДЖЕПО. Панове, буде час і завтра. Сьо-
