прикладів. Ні король, ні нарід не могли-б жити й одного дня, як-би строго додержували свого слова. Між нами, Альфонсо, усяка присяга має значіння доти, поки немає другої.
ДОН АЛЬФОНСО. Але-ж, дона Люкреція, присяга…
ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Не доводьте мені тих нікчемних приписів. Я не дурна. Краще скажіть мені, мій любий Альфонсо, чи є у вас причина гніватись на цього Дженаро. Нема? То й добре, подаруйте мені його життя. Ви тільки що подарували мені його смерть. Що вам з того? Мені схотілося пробачити йому. Це мене ображено.
ДОН АЛЬФОНСО. Як раз через те, що він образив вас, моє кохання, я не можу помилувати його.
ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Як що ви кохаєте мене, Альфонсо, ви не будете довше заперечувати мені! Може мені припало до вподоби показати себе милостивою. Це сприяло-б тому, щоб мене полюбив ваш нарід. Милосердя, Альфонсо, надає цареві образ Христа. Будьмо милосердними правителями. Ця бідна Італія має багато тиранів і без нас, починаючи з барона папського вікарія і кінчаючи папою, вікарієм Божим. Скінчимо на тому. Увільніть цього Дженаро! Це каприз, коли хочете, але є щось величне в капризі жінки, коли він вирятовує життя чоловікові.
